Традиційноцінностне 2

Нещодавно до Верховної Ради внесли законопроєкт №9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”. В ньому йдеться про можливість реєстрації одностатевих партнерств на рівні з традиційним шлюбом. Дивимось до Вікіпедії:

“На сьогодні реєстрацію таких шлюбів узаконено у 34 країнах, це: Австралія, Австрія, Андорра, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Велика Британія, Данія, Еквадор, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Люксембург, Мальта, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, ПАР, Португалія, Словенія, США, Тайвань, Уругвай, Фінляндія, Франція, Чилі, Швейцарія і Швеція.”

Тобто подібні партнерства/шлюби дозволені у США, Великій Британії, Франції, Іспанії, Німеччині та інших Канадах, куди так мріють потрапити окремі наші громадяни. Окрім того, більше половини країн є європейськими, а очолюють рух за рівноправ’я країни з найбільшими економіками світу. Це не дивно, оскільки стабільний економічний розвиток напряму пов’язаний зі свободою вираження. Здавалося б, Україна прагне бути розвиненою країною, бути частиною Євросоюзу і мала б придивлятися до процесів, які відбуваються в розвинених країнах. Натомість, маємо величезний суспільний спротив щодо законопроекту 9103.

Першими зглосилася ПЦУ, яка засудила ініціативу:

Крім цього, враховуючи вище зазначене та беручи до уваги подібні тенденції в інших країнах, можемо прогнозувати, що у випадку ухвалення вищевказаного законопроекту, наступним кроком лобістів «одностатевих шлюбів» стане ініціювання можливості усиновлення дітей одностатевими членами «реєстрованих партнерств», з усіма вкрай негативними наслідками для формування особистості таких дітей та з позбавленням їх природного права на виховання у повноцінній сім’ї – маючи і батька, і матір.

Численні дослідження подібної практики в інших країнах підтверджують негативні наслідки виховання дітей в таких «одностатевих шлюбах» з підвищенням ризику психологічних розладів.

Наявна кризова демографічна ситуація, відповідно до Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14.09.2020 року № 392, визначена серед загроз національній безпеці та національним інтересам України. При цьому скорочення народжуваності та проблеми репродуктивного здоров’я населення визначаються серед чинників, які підривають національну стійкість, людський, економічний і воєнний потенціал, загрожують майбутньому України. Цілком очевидно, що легалізація одностатевих «реєстрованих партнерств» жодним чином не сприятиме подоланню демографічної кризи, зокрема через подальше руйнування суспільної моралі, знецінення інституту сім’ї, природну неспроможність одностатевих пар до народження дітей.

https://www.pomisna.info/uk/document-post/dokumenty-zasidannya-svyashhennogo-synodu-28-bereznya-2023-r/

Жодних посилань на “численні дослідження в інших країнах”, які підтверджують “негативні наслідки”, ПЦУ звичайно не наводить. Причина банальна – немає досліджень, які це підтверджують. Звичайно, я говорю про наукові дослідження, а про конспірологічні теорії на кшталт “розіп’ятого хлопчика” чи “іспанського диспетчера”. Отже, вони відверто брешуть. Їх можна зрозуміти, церковна доктрина не дозволяє їм прийняти реальність, якою вона є. Але чи не скоюють вони великого гріха, порушуючи свою ж заповідь номер 9 “Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!”?

Читати:  Нарешті офіційно сказали, що студентам не можна за кордон

Якщо ж ви не віруючий, і позиція бородатих чоловіків у чорних сукнях вам байдужа, то ось щойно до боротьби за суспільну мораль підключились цілком світські депутати. Почали цю феєрію депутати Луцької міської ради, але, впевнений, незабаром ця хвиля прокотиться всією країною.

Родинне виховання на основі традиційних цінностей – це запорука сильної нації, де діти як наступність поколінь – основа мотивації захищати свій дім зі зброєю в руках. Поза тим вже понад п’ять років у Міністерстві освіти і науки України працює так звана антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, що пропагує в освіті гендерну ідеологію, яка руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей, та просуває ідеї ЛГБТ-руху в українські заклади освіти. В день, коли в Михайлівському Золотоверхому соборі прощалися з українськими героями-розвідниками, що були відвертими антагоністами деструктивного руху ЛГБТ, – в інформпросторі з’являється епатажна новина: народний депутат від фракції «Голос» Інна Совсун пропонує законопроєкт про цивільні партнерства, які названо сімейним союзом (!), що неминуче матиме правові наслідки, подібні до сімейних. Як свідчить світова практика, запровадження «партнерств» – це лише етап на шляху до визнання одностатевих шлюбів. Гомосексуальний порядок денний, автори законопроекту, маніпулятивно й агресивно протиставляють «pociйським скрєпам і совковому світогляду», прирівнюючи таким способом противників гомосексуалізму до проросійських елементів. Такими, за її логікою депутатки від партії «Голос», є сотні тисяч українських чоловіків та жінок, що жертовно віддають своє життя за суспільство з традиційними сімейними цінностями, які є основою здорової нації. Пропозицію надати державне визнання гомосексуальним союзам вона лукаво ототожнює з турботою про армію. Мовляв, якщо навіть мізерна кількість гомосексуалістів є у Збройних Силах, то держава має виконувати вимоги ЛГБТ… Так можна і пристати на вимоги педофілів та наркоманів.

https://www.lutskrada.gov.ua/publications/deputaty-zaklykaly-parlament-ne-dopustyty-poiavy-v-ukraini-instytutu-reiestrovanykh-partnerstv

Ця заява більш винахідлива, але не менш людожерська. Виявляється, гендерна ідеологія руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей, а українські герої є відвертими гомофобами, які віддають життя виключно за суспільство з традиційними сімейними цінностями, які є основою здорової нації. Подібний маразм важко розбирати, але доведеться.

  • не існує жодної “гендерної ідеології”; є прихильники стояти на місці і боротися з усіма, хто хоче більше рівноправ’я в суспільстві – якщо раніше місце жінки було на кухні, то і зараз “дурна баба” ((с) І. Фаріон) повинна стояти біля пічки, якщо раніше винищували геїв, то і зараз вони не можуть мати таких же прав, як гетеролюди.
  • права лгбт+ не руйнує здоровий психосексуальний розвиток дітей – противне твердження є банальною конспірологічною теорією, яка немає жодних наукових доказів.
  • українські герої не є гомофобами, принаймні не всі – за Україну гинуть люди будь-якої сексуальної орієнтації; багато лгбт+ воїнів останнім часом зробило камінг-аут, отже можете самі в цьому пересвідчитись.
  • цілком вірю, що гомофоби віддають життя за суспільство з традиційними цінностями, але решта воїнів віддає життя просто за Україну, не висуваючи вимоги до традиційності українського суспільства.
  • суспільство з традиційними цінностями не є основою здоровою нації – навпаки, це пряме посилання на регресивні суспільства, які йдуть проти нормального суспільного розвитку і намагаються зробити всіх громадян однаковими, винищуючи всіх “не таких”; іронічно, що заявники в одному параграфі спочатку відкидають звинувачення у порівнянні з “російськими скрєпами і совковим світоглядом”, а потім повторюють їх слово в слово; тут тільки залишається згадати відому фразу про качку – якщо щось виглядає як “скрєпний совок” і висловлюється як “скрєпний совок”, то це і є “скрєпний совок”.
Читати:  Федір Веніславський і неповернені ухилянти

Мене завжди дивувало бажання обмежувати інших людей. Не маючи жодних підстав, маніпулюючи аргументами, підтасовуючи дослідження, ці люди усіма силами намагаються не допустити нормального життя для не таких, як вони. Вся історія людства просякнута подібними прикладами: раби, кріпосні, діти, жінки, люди іншого кольору шкіри, люди “нетрадиційної” сексуальної орієнтації – всі рано чи пізно мусять боротися за свої права з агресивною привілейованою суспільною групою. В нинішні часи, здавалося б, на кожне подібне питання ми маємо свою історичну відповідь, яка говорить – обмеження прав “інших” завжди закінчується погано для суспільства в цілому. І тим не менш, ми активно продовжуємо наступати на ті ж самі граблі знову і знову.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *