Дата публікації: 2024-07-24 09:00
Рік: 2024
Жанри: анімація, драма, комедія, сімейний, фентезі,
Режисер: Джон Красінскі,
Актори: Боббі Мойніген, Джон Красінскі, Кейлі Флемінг, Луїс Госсетт молодший, Раян Рейнольдс, Стів Карелл, Фібі Воллер-Брідж, Фіона Шоу,
Країна: США,
Тривалість: 1 год. 44 хв.
Кошторис: $ 110 000 000
Касові збори: $ 186 300 000
Рейтинг IMDB: 6,5 / 10
“Уявні друзі” – американський фентезійний фільм режисера Джона Красінскі, який також написав сценарій, спродюсував та зіграв одну з головних ролей. В фільмі також можна побачити акторів Раяна Рейнольдса, Фіону Шоу, Боббі Мойнігена та юну акторку Кейлі Флемінг, що зіграла головну роль дівчинки Бі. Прем’єра фільму відбулася 17 травня 2024 року.
За сюжетом дівчинка Бі (Кейлі Флемінг) переїжджає до своєї бабусі (Фіона Шоу), поки її тато (Джон Красінскі) в шпиталі чекає небезпечну операцію на серці. Одного разу Бі бачить незвичну мультяшну істоту Блоссом (Фібі Воллер-Брідж), починає за нею слідкувати і в результаті опиняється в компанії Блоссом, здоровенного монстра Блу (Стів Карелл) та бородатого чоловіка на ім’я Кел (Раян Рейнольдс). Від них вона дізнається про притулок уявних друзів, які страждають без своїх дітей, які про них забули. Після недовгих вмовлянь Бі погоджується допомогти уявним створінням знайти нових друзів.
Серед безлічі інших новинок цього року фільм “Уявні друзі” привернули увагу багатьма відомими іменами. Найгучнішою подією фільму виявилася поява Стіва Карелла та Джона Красінскі на одному екрані – Майкла Скотта та Джима з серіалу “Офіс” (американська версія). Хоча справжнім возз’єднанням це назвати не можна, оскільки їхні персонажі не перетиналися і тільки формально були поруч. Іншим гучним іменем став Раян Рейнольдс, який скоро знову з’явиться на екрані в костюмі Дедпула. Також можна було побачити Фіону Шоу, яка зіграла бабусю Бі, хоча ми всі знаємо, що насправді вона є тіткою Гаррі Поттера Петунія. А ще невелика, але важлива роль була у колишнього учасника “Суботнього вечора в прямому ефірі” Боббі Мойнігена (“Без глазурі“, “Чудотворці“).
І значно більше відомих імен в фільмі “Уявні друзі” було серед акторів озвучки: Стів Карелл, Фібі Воллер-Брідж, Емілі Блант, Метт Деймон, Джон Стюарт та багато інших. Проблема тільки в тому, що абсолютна більшість з них мала буквально кілька секунд екранного часу, і їхню появу в титрах можна пояснити виключно маркетингом. Тільки Стів Карелл та Фібі Воллер-Брідж отримали повноцінні сюжетні лінії для своїх персонажів. Ну і в українській озвучці їх все одно ніхто не впізнає, тому для більшості з нас все це взагалі немає значення.
Фільм “Уявні друзі” у мене викликав суперечливі відчуття. З одного боку, головна тема ностальгії дорослої людини за своїм дитинством була непогано розкрита. Після перегляду насправді хочеться згадати як це бути дитиною та замислитися чи не надто сильно я захопився серйозними дорослими думками. Може насправді треба давати більше простору уяві та добрим почуттям. У цього звісно теж є свої плюси і мінуси, які якраз добре зображені в фільмі на прикладі стосунків надто дорослої Бі та її надто несерйозного тата.
З іншого боку, сюжет є занадто заплутаним, як для сімейного фільму. Якщо загальну мораль зрозуміти не важко, то сюжетна багаторівневість трошки приголомшує. То ми переймаємось долею Бі та операцією її тати, то переключаємось на її незвичних сусідів і тільки для того, щоб опинитись в притулку з десятками дивних створінь, які потребують допомоги. Розв’язуючи всі ці задачі одночасно іноді втрачаєш відчуття важливості кожної з них – занадто багато їх лежить одна на одній. Після перегляду в голові залишається деякий сумбур із яскравих, але не пов’язаних між собою моментів.
Дуже добре зіграла юна акторка Кейлі Флемінг – якщо фільм “Уявні друзі” в майбутньому будуть серйозно згадувати, то передусім як повнометражний дебют цієї талановитої акторки. Частина ефекту можна зарахувати на молодий вік її персонажа Бі, якій в фільмі всього 12 років. Насправді Кейлі Флемінг на момент зйомок було 16 років і вона вже встигла засвітитись, наприклад, в ролі юної Рей із “Зоряних воєн”. Але за будь-яких обставин зіграла вона напрочуд цікаво і переконливо.
А от що було дуже не переконливо і навіть викликало серйозне здивування, то екранне зображення Брукліну та персонаж Кел.
В фільмі бабусі Бі мешкає в Нью-Йоркському районі Бруклін, який хоча і не є найнебезпечнішим районом цього гігантського міста, але це все одно Нью-Йорк. Але фільмовий Бруклін знаходиться в якійсь казковій реальності, де ввечері на вулицях затишно світять ліхтарі і маленькі дівчинки самотнього гуляють порожніми вулицями. Це тим більше дивно, що далі за сюжетом Бі опиняється в по-справжньому казковому місці, яке повинно було б контрастувати із реальним світом. Але реальний світ місцями зображений настільки нереалістично, що разом це не клеїться.
(СПОЙЛЕР) Ще більше питань до персонажа Кела, який є уявним другом Бі. Він єдиний не є мультяшним персонажем, а зображений як цілком реальний чоловік середніх років з бородою та всім іншим. Нам пояснюють, що він є клоуном, якого в дитинстві малювала Бі. Проте чому намальований клоун отримав реальну зовнішність, а решта персонажів залишилась прикольними створіннями з мультфільмів? Можливо, Джон Красінскі хотів показати його як дорослу альтернативу несерйозному батькові Бі. Тобто Кел був тим справжнім батьківським персонажем, якого потребувала Бі. Тільки от дружба маленької дівчинки і дорослого бородатого чоловіка в сучасному світі викликає зовсім інші асоціації. Добре, що зіграв його не замішаний в скандалах Раян Рейнольдс, а уявіть на його місці, наприклад, Кевіна Спейсі (якого свого часу успішно закенселили, але провину в суді довести так і не змогли). Впевнений, що враження від цієї дружби у вас були б зовсім іншими.
Фільм “Уявні друзі” цілком можна один раз подивитися після важкого робочого дня. Він вміло розкриває тему ностальгії за дитинством дорослої людини та зачіпляє не одну емоційну струну. Фільм може похвалитися цікавою графікою та великою кількістю відомих імен, більшість з яких, нажаль, загубиться в перекладі. Разом з тим його сюжет є надмірно заплутаний, а фокус зміщується частіше, ніж хотілося б. Але його все одно варто подивитися хоча б заради чудової гри юної зірки екрана Кейлі Флемінг.