Блокада кордону польськими фермерами

Коли я вчора розбирався з протестами польських перевізників, то переконався, що частина відповідальності лежить на Україні. Тобто має сенс блокувати кордон, щоб змусити українські влади вжити необхідних заходів, хоча загалом це все одно нагадує авантюру.

А щодо польських фермерів, то тут ситуація виглядає зовсім анекдотично, оскільки немає нічого, що могла б зробити Україна в цій ситуації.

Угода з Європейським Союзом

Головна проблема фермерів, як і перевізників в тому, що через більш дешеву українську пропозицію на ринку вони втрачають гроші. А необмежений доступ до польського ринку Україна отримала в наслідок підписання відповідної угоди з Європейським Союзом.

Якщо ця угода була така погана для поляків, то чому вони як член ЄС дозволили їй відбутися? Бо виглядає так, що однією рукою Польща тягне Україну до ЄС, а іншою виштовхує назад. Можливо, Польщі треба краще розібратися з власними бажаннями?

Дешеві кредити ліквідності під 2%

Але, можливо, польський уряд робив щось, що дозволило б польським фермерам витримати українську навалу? Виявляється, робив. У фермерів з’явилася можливість скористатися дешевими кредитами ліквідності під 2%. Але, по-перше, вони обмежені сумою в 100 тисяч злотих, а по-друге, їхня дія закінчується у 2023-му році. Отже, треба, щоб кредити ліквідності були більш доступними та існували поки проблема не зникне. Зробити це може польський уряд, який знаходиться в Варшаві, а зовсім не українці по той бік кордону.

Польські фірми-імпортери

Чи хтось окрім польського уряду може щось змінити? Виявляється, може. Українська сільгосппродукція опинилася на польському ринку не своїм ходом, а тому, що польські фірми імпортували її з України.

Як написано у звіті Вищої контрольної палати Польщі “У період з 1 січня 2022 року по 30 квітня 2023 року 541 суб’єкт господарювання ввіз з України понад 4 млн 300 тис. тонн зернових та олійних рослин на суму понад 6 млрд злотих. Шість компаній з 10 найбільших імпортерів були розташовані у Варшаві та Мазовецькому воєводстві.”

Читати:  Помер актор та військовий Василь Кухарський

Тобто, польські імпортери переважно з Варшави ввозили українську продукцію до Польщі й цим зашкодили польським-же фермерам. Але винуваті українці. Можливо, полякам краще розібратися у власній мотивації так, щоб одні польські бізнесмени передусім не шкодили іншим польським бізнесменам? А якщо вже шкодять, то не кивати при цьому на Україну?

Міністр сказав неправду, а фермери йому повірили

Та важко очікувати розумної поведінки, коли дізнаєшся про останній аргумент протестувальників. Виявляється, в червні 2022-го року тодішній міністр сільського господарства Генрик Ковальчик запевнив фермерів, що ціни на сільгосппродукцію будуть рости й варто притримати товар. А потім стався 2023-й рік і виявилося, що ціни навпаки впали. З того ж звіту: “Якщо в II кварталі 2022 року середньомісячна ціна ріпаку була на рівні 4324 злотих за тонну, то в II півріччі вона становила лише 3130 злотих, що означає зниження на 27%, а наприкінці 2 кварталу 2023 року вона була вже 1662 злотих, що означає зниження ще на 47%.”

Ось слова голови партії Агроунія та депутату Сейму Міхала Колодзейчака: “Слова Ковальчика про непродаж були недоречними. Вони не були підтверджені жодними фактами, жодною інформацією, а якщо інформація була, то краще сказати навпаки. Якщо кілька фірм із Варшави возили з України кукурудзу, пшеницю та інше зерно до Польщі на мільярди злотих, щоб заповнити наш ринок, то де був уряд? Де були політики? І сьогодні, відповідаючи на це питання, ця блокада є абсолютно правильною.”

Не можу не погодитись з поставленими питаннями. Де був польський уряд? Де були польські політики? Чим думали польські фермери, довірившись представнику партії “Право і справедливість”, яка відрізняється винятковою чесністю?

Читати:  Українсько-польський суржик епохи бароко

Але, шановний Міхал Колодзейчак, чи мали українці який-небудь вплив на ваш уряд, ваших політиків та ваших фермерів? Чи блокуючи український кордон ви та ваша партія не використовуєте всіх без винятку українців (більшість з яких не має жодного стосунку до фермерства), як інструмент для досягнення своїх внутрішніх цілей? І чи не боїтесь, що таке ставлення відгукнеться вам у майбутньому, коли ваші амбіції переростуть керування далеко не найбільшою партією Польщі та вам захочеться більшого?

Висновки

Наразі я не побачив нічого, що варто було б зробити Україні, і купу речей, які треба зробити самій Польщі. Ситуація виглядає так, що через брак порозуміння всередині Польщі та ігнорування одними поляками потреб інших поляків, польські фермери під керівництвом партії Агроунія на чолі з Міхалом Колодзейчаком вирішили використати українців, як заручників, для вирішення внутрішньопольських проблем.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *