Никанор Костьович Дмитрук

В цей 120 років тому на Житомирщині народився український етнограф Никанор Костьович Дмитрук. Прожив він усього 35 років і загинув від рук російських вбивць під час Великого терору 1937-1938 років.

Якщо до російської агресії його діяльність залишалася в далекому минулому і мало небагато спільного з життям пересічного українця, то зараз історичні паралелі аж кричать про себе.

Дмитрук вивчав різнобічні аспекти життя села, включно з народними звичаями, віруваннями, легендами і переказами про Голодомор 1921 року. Результати досліджень не могли сподобатися окупаційному керівництву – вони стверджували, що воєнна політика більшовиків мала на меті цілеспрямоване закріпачення українського селянства через голод.

Зараз кожен може переконатися в незмінності цієї злочинної політики. Більшовики перейменувался на  Z-армію, а голод як використовували 100 років тому, так і продовжують. Як тоді брехали, що ніякого голоду немає, так і зараз розповідають про чудове життя під російською окупацією. А незгодних з політикою партії (назва і програма партії в Росії ніколи не мала значення) знищують.

1937 року Дмитрука заарештували через «активну участь в Українській контрреволюційній націоналістичній організації, яка проводила роботу до повалення радянської влади в Україні шляхом збройного повстання». Звучить серйозно і може викликати праведний гнів у небайдужих громадян – контрреволюціонер повинен бути покараний!

А тепер порівняйте це зі свіжим вироком в Росії для 16-річного Микити Уварова з міста Канська, якого було засуджено військовим судом до 5 років позбавлення волі у справі про проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності. Теж лячно? Напевно. Поки не дізнаєшся, що він разом із двома друзями планував побудувати і підірвати будівлю ФСБ … в комп’ютерній грі Майнкрафт. Страшний 1937 рік в Росії уже є реальністю. Але поки що за Майнкрафт не розстрілюють.

Никанору Дмитруку пощастило менше – в 1938 році його разом із 35 учасниками міфічної «Української контрреволюційної націоналістичної організації» засуджено до страти і вбито у в’язниці.

Росія активно рухається в бік 1938 року. На окупованих землях України практика засудження без суду і польових страт не тільки мовчки реалізується, але навіть і активно обговорюється на високому рівні. Фільтраційні табори виконують ті ж самі сталінські практики викривання і знищення неблагонадійних. Було б добре, якби в світі це теж розуміли.

Читати:  Недопрацювання Amnesty International

Російські практики використання голоду як зброї, фізичного знищення українців використовуються вже понад сотню років. Тоді це були Голодомори і Розстріляне Відродження, частиною якого був Никанор Дмитрук. Зараз це реалії звичайних українців, що не побоялися залишитися українцями.

За цей час Заходу можна було б вивчити цей урок історії і не закликати до миру, ціною українських земель і що найважливіше українських життів. 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *