Ярмоленко, Кузьменко, Коваленко
Всі тішились із мирного життя
Права людини і свобода слова
Попереду лиш світле майбуття
Було їм зручно говорити по-російськи
Бо все життя так жили і нічьо
А примуси – це недемократично
Я маю право і от ето всьо
А зараз дивляться на них із сумом предки
Звичайні люди … та такі ж самі
Як ці – з різницею тією, що вбили
Їх через мову кляті москалі
Ніхто не думав що аж так важлива
Є мова – окрім тих сволот
Московських, що озброївшись по вуха
Приперлися до нас з своїх болот
Коли відстоюєш тепер ти своє право
Вживать російську, бо так сильно звик
Замучених, пригноблених лунає
Із того світу українців крик
Не хочеш його чути, ігноруєш
Ти мертвих, бо давно ж було
І не з тобою. А ось і по тебе
Прийшли. Ти був і загуло
Читати: Нарешті "Мавка"?
Powered by Inline Related Posts