Серіал “Ерік”. Перші враження – затягнуто, наївно і не під силу амбітно

За серіал “Ерік” я взявся, бо в ньому грає Бенедикт Камбербетч, а ще через кумедного монстра, якого я побачив краєм ока в промоматеріалах. Виявилося, що Камбербетч тут явно не в своїй найкращій формі, переграючи в кожній другій сцені, а монстра в перших двох епізодах практично немає, до того ж він не такий вже й кумедний. На чесному постері був би Камбербетч з пляшкою міцного алкоголю – але тоді я б навіть не починав дивитися.

Головна історія – зникнення 10-річного сина головного героя – виявилася зовсім не головною. В серіалі дуже багато побічних ліній. А кількість проблемних тем на годину екранного часу зашкалює – нездорові родинні стосунки, алкоголізм, нарцисизм, расизм, педофілія. І це тільки 2 епізоди. За всім цим нагромадженням тем про зниклого хлопчика іноді просто забуваєш. Схоже враження у мене було від серіалу “Твоя перша остання брехня” з тією різницею, що Камбербетч все ж таки не так сильно дратує, як Мішель Кіган.

Але про зникнення Едґара регулярно нагадують жалісливими сценами з потоками сліз. Типу, не забуваймо про дитину! Так, може треба було почати зі сценарію, щоб не доводилося вдаватися до дешевої маніпуляції. Хоча присутність одного з найкращих і найдорожчих акторів, Камбербетча, напевно не робить її дешевою.

Як для детективної історії в “Еріку” надто багато “червоних оселедців”, спрямованих на введення глядача в оману. Іншою проблемою є надто демонстративне ігнорування важливих питань і як наслідок перетворення головних героїв на бовванів, що не розуміють натяків і підтекстів. Це значно гірше, ніж, наприклад, в серіалі “Тіла“, який теж вирізняється великою кількість побічних ліній і спробами заплутати глядача. “Тіла” я додивився до кінця, а з “Еріком” мені вистачило двох епізодів.

Читати:  Помер Меттью Перрі

Щодо проблемних тем, то автори замахнулися на те, що їм явно не під силу. Замість нормального розкриття кожної теми, вони прийшлися по верхах, не залишаючи зрозуміло посилу. Таке собі, “галопом по європах”, якби на надто повільний темп оповідання. Неможливо розкрити всі заявлені теми, знаходячись постійно в напівтрансі і паралельно шукаючи зниклого хлопчика. Значно краще було б сфокусуватися на осяжній кількості проблем, а не тиснути на всі болючі місця одночасно, знецінюючи всі проблеми одночасно.

Мені важко зрозуміти, як можна робити серіали з такими очевидними ляпами і ще й витрачати на них величезні гроші. Тому що картинка і якість зйомок дуже добрі, візуальна частина тут без нарікань. До того ж Камбербетч. Але за ці гроші треба було робити більш якісну історію.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *