Після знесення дискримінаційних антиукраїнських указів в царській росії та демократичних завоювань 1905-1907 років українці масово почали розвивати власну культуру. У 1892-му році у світі існувало всього 13 українських газет і журналів, а в 1912-му році їх було вже понад 80. Якщо в короткі періоди вольності був такий шалений розвиток, то можна тільки уявити яких висот […]
Дивлячись на результати сучасної “лагідної українізації”, розумієш, що якби попередні покоління українців чекали, поки всі навколо заговорять українською, то нас, як нації, вже давно не було б. Більшість видатних українців стали такими не завдяки сприятливим обставинам, а всупереч ним. А деякі з них, наприклад, Володимир Антонович, взагалі не були українцями за національністю. Але внутрішня жага
Питання коли і як з’явилася українська мова, чи насправді вона нічим не відрізнялася від російської до 13-го століття (в’путін), чи зіпсували поляки староруську мову і так народилось “малоруськоє нарєчіє” (м’ламаносов) та чи австрійський генштаб вигадав українців і українську мову (як не дивно, знову в’путін) є не тільки дуже цікавими, але й болюче актуальними. Найкраще в
Історію української мови найкраще вивчати з церковних текстів. Ще задовго до репресій проти української мови Росія заборонила український варіант церковнослов’янської мови. Він містив значний вплив народної мови, так щоб простим людям було зрозуміло про що йдеться. У другій половині 17-го століття московський патріарх Никон впровадив реформу, в результаті якої попередня редакція церковнослов’янської мови стала називатися
В процесі міні-дослідження про походження прислів’я “за двома зайцями поженешся жодного не спіймаєш” натрапив на книгу “Мова – не калька: словник української мови“: Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу
Дмитро Чижевський в своїй “Історії української літератури” пише, що “на Заході значна частина народних прислів’їв перекладена з латини, в старій Україні — з грецької мови (напр.. навіть такі, як … “за двома зайцями…” тощо …)”. В якості джерела він посилається на документ (без вказання назви) Іпатія Потія 1599-го року. Я спробував знайти грецьке першоджерело українського
“За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш”. Походження прислів’я Читати далі »
Климентій Зиновіїв мені цікавий тим, що з його творчості можна довідатись про староукраїнську мову, переконатись, що ми надалі можемо її легко зрозуміти і що вона суттєво відрізняється від російської. Збірка Зиновієва “Вірші. Приповісті посполиті” окрім мови дають нам величезний збір інформації про життя українців другої половини 17-го століття (часи гетьмана Івана Мазепи). В ній містяться
До мене в руки потрапив екземпляр гумористичного журналу “Самохотник” з 1917-го року. Це не професійний журнал, друкований в типографії, а радше військовий листок в формі журналу. Він малювався і писався від руки, а потім на гектографі робили його копії. На сайті “Локальна Історія” пишуть, що всього вийшло 40 номерів журналу, останній – наприкінці 1917-го року.
Журнал Українських Січових Стрільців “Самохотник” Читати далі »
Дата публікації: 2023-06-01 06:25
Автор: В. Росович та К. Яворський
Рік: 1947
Книга “Навздогін за ворогом” була надрукована в Німеччині зразу після закінчення Другої Світової Війни в 1947-му році. Зрозуміло, що абсолютна більшість українців, яка мешкала в СРСР, її ніколи не бачила. Тим цікавіше дізнатися, як і про що писали українські письменники, не скуті комуністичною пропагандою. Я навіть не уявляв, що в українській літературі існують пригодницькі романи,
Після пошуків інформації про прізвище Неїжпапа, значення якого не є надто очевидним для сучасного українця, я вирішив придивитися до прізвища Головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Федоровича Залужного. Нажаль, пошук в інтернеті не дає однозначної відповіді щодо походження прізвища. Наприклад, не можна скористатися географічним контекстом для прив’язки прізвища до певної місцевості і характерної для неї
