Прізвище Зеленський

Що означає прізвище Зеленський? Передусім подивимось на закінчення прізвища “-ський”. Вікіпедія стверджує, що таке закінчення має географічне походження – для шляхти під час входження українських земель до складу Речі Посполитої, воно служило вказівкою на родовий маєток (Вишневецькі, Шептицькі, Острозькі, Хмельницькі, Чайковські), а для простих людей на місце їхнього походження (Полтавський, Хорольський, Житомирський, Цибулівський, Горохівський). Треба […]

Прізвище Зеленський Читати далі »

Штучний інтелект в науковій праці

В новому експерименті, проведеному в Стенфордському Університеті, досліджували корисність штучного інтелекту для праці над науковими статтями. Конкретно перевіряли чи можуть Великі Мовні Моделі (ВММ), такі як GPT-4, давати корисні відгуки на наукові праці, які б дозволяли ці праці покращувати. В першій частині дослідження показано, що відгуки, згенеровані GPT-4, мають значний ступінь співпадіння з відгуками, написаними

Штучний інтелект в науковій праці Читати далі »

Щури – огидні паразити чи милі і розумні тварини?

Вже кілька років у мене живуть домашні щури і я не раз задавався питанням звідки у людей настільки нелюдське ставлення до цих чудових тваринок. Якщо собаки і кішки захищені законом, то зі щурами люди часто поводяться, як зі сміттям: тримають в жахливих умовах, нічого не знають про догляд за щурами, а набавившись часто-густо викидають домашніх

Щури – огидні паразити чи милі і розумні тварини? Читати далі »

Оповідання Степана Васильченка

Продовжую вивчати українську літературу і постійно знаходжу щось цікаве. Моя радянська і пост-радянська школи свого часу не дали мені жодного уявлення про те, чим багата українська література, і я навіть маючи незалежницькі орієнтири в просякнутому російською пропагандою Харкові вважав, що, нажаль, ми в цьому плані суттєво поступаємось всім навколо. Тим більше, що в наші голови

Оповідання Степана Васильченка Читати далі »

Український поет Богдан-Ігор Антонич

Дивлячись на результати сучасної “лагідної українізації”, розумієш, що якби попередні покоління українців чекали, поки всі навколо заговорять українською, то нас, як нації, вже давно не було б. Більшість видатних українців стали такими не завдяки сприятливим обставинам, а всупереч ним. А деякі з них, наприклад, Володимир Антонович, взагалі не були українцями за національністю. Але внутрішня жага

Український поет Богдан-Ігор Антонич Читати далі »

Українсько-польський суржик епохи бароко

Питання коли і як з’явилася українська мова, чи насправді вона нічим не відрізнялася від російської до 13-го століття (в’путін), чи зіпсували поляки староруську мову і так народилось “малоруськоє нарєчіє” (м’ламаносов) та чи австрійський генштаб вигадав українців і українську мову (як не дивно, знову в’путін) є не тільки дуже цікавими, але й болюче актуальними. Найкраще в

Українсько-польський суржик епохи бароко Читати далі »

Сучасна церковнослов’янська мова УПЦ – московська редакція, яка витіснила первинну українську

Історію української мови найкраще вивчати з церковних текстів. Ще задовго до репресій проти української мови Росія заборонила український варіант церковнослов’янської мови. Він містив значний вплив народної мови, так щоб простим людям було зрозуміло про що йдеться. У другій половині 17-го століття московський патріарх Никон впровадив реформу, в результаті якої попередня редакція церковнослов’янської мови стала називатися

Сучасна церковнослов’янська мова УПЦ – московська редакція, яка витіснила первинну українську Читати далі »

Мова – не калька чи калька?

В процесі міні-дослідження про походження прислів’я “за двома зайцями поженешся жодного не спіймаєш” натрапив на книгу “Мова – не калька: словник української мови“: Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу

Мова – не калька чи калька? Читати далі »

“За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш”. Походження прислів’я

Дмитро Чижевський в своїй “Історії української літератури” пише, що “на Заході значна частина народних прислів’їв перекладена з латини, в старій Україні — з грецької мови (напр.. навіть такі, як … “за двома зайцями…” тощо …)”. В якості джерела він посилається на документ (без вказання назви) Іпатія Потія 1599-го року. Я спробував знайти грецьке першоджерело українського

“За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш”. Походження прислів’я Читати далі »

Староукраїнський поет Климентій Зиновіїв

Климентій Зиновіїв мені цікавий тим, що з його творчості можна довідатись про староукраїнську мову, переконатись, що ми надалі можемо її легко зрозуміти і що вона суттєво відрізняється від російської. Збірка Зиновієва “Вірші. Приповісті посполиті” окрім мови дають нам величезний збір інформації про життя українців другої половини 17-го століття (часи гетьмана Івана Мазепи). В ній містяться

Староукраїнський поет Климентій Зиновіїв Читати далі »