Питання коли і як з’явилася українська мова, чи насправді вона нічим не відрізнялася від російської до 13-го століття (в’путін), чи зіпсували поляки староруську мову і так народилось “малоруськоє нарєчіє” (м’ламаносов) та чи австрійський генштаб вигадав українців і українську мову (як не дивно, знову в’путін) є не тільки дуже цікавими, але й болюче актуальними. Найкраще в […]
Історію української мови найкраще вивчати з церковних текстів. Ще задовго до репресій проти української мови Росія заборонила український варіант церковнослов’янської мови. Він містив значний вплив народної мови, так щоб простим людям було зрозуміло про що йдеться. У другій половині 17-го століття московський патріарх Никон впровадив реформу, в результаті якої попередня редакція церковнослов’янської мови стала називатися
В процесі міні-дослідження про походження прислів’я “за двома зайцями поженешся жодного не спіймаєш” натрапив на книгу “Мова – не калька: словник української мови“: Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу
Дмитро Чижевський в своїй “Історії української літератури” пише, що “на Заході значна частина народних прислів’їв перекладена з латини, в старій Україні — з грецької мови (напр.. навіть такі, як … “за двома зайцями…” тощо …)”. В якості джерела він посилається на документ (без вказання назви) Іпатія Потія 1599-го року. Я спробував знайти грецьке першоджерело українського
“За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш”. Походження прислів’я Читати далі »
Климентій Зиновіїв мені цікавий тим, що з його творчості можна довідатись про староукраїнську мову, переконатись, що ми надалі можемо її легко зрозуміти і що вона суттєво відрізняється від російської. Збірка Зиновієва “Вірші. Приповісті посполиті” окрім мови дають нам величезний збір інформації про життя українців другої половини 17-го століття (часи гетьмана Івана Мазепи). В ній містяться
Журнал “Колобок” з мого дитинства добре підходить для ілюстрації процесу русифікації України. Цей дитячий журнал виходив в Москві російською мовою, але масово продавався в Україні. Його 9-й номер 1981-го року присвячений повністю Україні. Звичайно, російською мовою. В ньому можна знайти “Думу о Днєпрє”, статтю про Марію Примаченко “Петрусь, Ваня і бабушка”, українську народну казку “Как
До мене в руки потрапив екземпляр гумористичного журналу “Самохотник” з 1917-го року. Це не професійний журнал, друкований в типографії, а радше військовий листок в формі журналу. Він малювався і писався від руки, а потім на гектографі робили його копії. На сайті “Локальна Історія” пишуть, що всього вийшло 40 номерів журналу, останній – наприкінці 1917-го року.
Журнал Українських Січових Стрільців “Самохотник” Читати далі »
В казці “Народжений під щасливою зіркою”, що входить до четвертого тому етнографічної праці Оскара Кольберга “Покуття”, є такі рядки: Купець прийшов до дому і дав зятеві своєму пів буханки хліба і шість крейцерів і відправив його аби собі шукав щастя. Він йде і зайшов до нашого царя аби йому цар зробив пас (паспорт), аби йому
Попросив ChatGPT написати коротку біографію типового українського письменника для кожного століття окремо. Цікаво було побачити, як створений на Заході штучний інтелект бачить життя в Україні в різні часи. Результати, як і раніше, не вражають. Перші сгенеровані біографії для 19-го століття були “за все добре, проти всього поганого”. З них можна було зрозуміти чим письменник займався,
Типові українські письменники за 13 століть на думку ChatGPT Читати далі »
Вчора росіяни підірвали Каховську дамбу, спричинивши масштабне затоплення півдня України. Російські фашисти панічно бояться українського контрнаступу і підривають дамбу, щоб зашкодити просуванню сил ЗСУ. Україна регулярно попереджала про подібний сценарій і просила направити міжнародних спостерігачів, щоб уникнути катастрофи. Тоді світові було байдуже, а от зараз, коли трагедія вже сталася, у них раптом підвищився рівень занепокоєності.
