Дата публікації: 2024-03-10 01:05
Рік: 2024
Режисер: Дені Вільнев,
Актори: Аня Тейлор-Джой, Дейв Батіста, Джош Бролін, Зендея, Крістофер Вокен, Леа Сейду, Остін Батлер, Ребекка Фергюсон, Стеллан Скашгорд, Тімоті Шаламе, Флоренс П’ю, Хав’єр Бардем,
Тривалість: 2 год. 46 хв.
Кошторис: $ 190 000 000
Касові збори: $ 223 347 668 (10 березня)
Рейтинг IMDB: 8,9 / 10
“Дюна: Частина друга” – американський фантастичний фільм Дені Вільнева за романами Френка Герберта. Є продовженням фільму “Дюна”, що вийшов у 2021 році. Прем’єра фільму відбулася 29 лютого.
Сюжет
Пол Атрід повертається, щоб помститися Дому Харконненів та імператору Шаддаму після захоплення планети Арракіс і знищення Дома Атрідів. Для цього він вдало удає мессію і збирає армію фременів з південної півкулі Арракісу.
Що тут добре, а що не дуже
Перша “Дюна” вразила масштабністю, величними сценами та грандіозними битвами і від другої хотілося не просто продовження, а чогось більшого. Натомість відбувся крок назад: величних сцен поменшало, а розмов побільшало. Це не трагедія, але одне очікування вже не виправдалось. Дві сцени з піщаними хробаками загального враження не змінюють, оскільки разом вони протривали лише кілька хвилин – надто мало, щоб заради цього сидіти майже 3 години в кінотеатрі.
Ну добре, не кожен фільм повинен бути насичений вражаючим екшеном, іноді треба збавляти темп, щоб підготувати грунт для наступних фільмів. Зрозуміло, що за пару років з’явиться “Дюна: Частина три”, і, можливо, там розгорнуться справжні баталії, яких я очікував від другої частина. Але в такому разі розмови другої частини повинні тримати загальний високий рівень, а з цим вийшло не дуже.
Перетворення Пола з нікчемного вигнанця на пророка всіх фременів відбувалося за найбільш примітивною схемою, від якої хотілося сховатися, але не було куди. Схематичні діалоги нібито взяті з найбільш стереотипних підліткових фільмів – це рівень блокбастера на який чекали 2 роки?
До ідіотизму комічна сцена з Полом і Стілґаром – там де Пол говорить, що він не мессія, а Стілґар відповідає, що це скромність справжнього мессії – майже один-в-один повторює сцену з фільму “Життя Брайана” групи Монті Пайтон 1979 року, яка давним-давно перетворилася на мем. Тільки у пайтонів це була сатира на поведінку релігійних фанатиків, а тут все було серйозно і від цього ще більш недолуго.
Головне питання – навіщо було витрачати стільки екранного часу, щоб показати цей примітив? Не вмієте в психологічне кіно – не лізьте туди. Знімайте блокбастери з вибухами і гігантськими хробаками, на появу яких не треба чекати цілу годину. І не марнуйте талант класних акторів на зображення примітивних персонажів. Ну не вірю я фанатичному засліпленню Стілґара, коли його грає дуже цікавий і інтелігентний актор Хав’єр Бардем.
Щодо марнування акторського таланту, то “Дюна 2”, взагалі, постаралася на славу. Хав’єр Бардем хоча б отримав вдосталь екранного часу, а от Крістофер Вокен, Леа Сейду, Флоренс П’ю і Аня Тейлор-Джой, здається, були потрібні виключно для приваблення глядачів, оскільки грати їм там взагалі не було чого.
Єдиний актор, хто дійсно вразив своєю грою, це Остін Батлер в ролі Фейд-Раути. На фоні загальної сірості він був як промінчик сонця, хоча й до неможливості огидного сонця, яка світить персонально для різноманітних Харконненів. Під час його битви з Полом я відверто вболівав за Фейд-Рауту. Книжок я не читав і мені не вірилось, що зараз от візьмуть і вб’ють найбільш колоритного і дуже перспективного персонажа.
Але нажаль сталося як сталося і замість дати надію на цікаве продовження “Дюна 2” залишила лише спогади про вражаючих піщаних хробаків і про незчисленні крупні плани Тімоті Шаламе і Зендеї. Можливо, Дені Вільнев спеціально так часто фокусувався на обличчях сучасних секс-символів, щоб відвернути глядачів від затягнутої історії та недолугих діалогів. І схоже, це спрацювало, адже глядачі охоче платять за похід до кінотеатру. Хоча, я от теж заплатив, але якби знав наперед, що буде сам так, як було, то напевно утримався б від походу.
Трошки марудіння про різні деталі
Хоча по піску фременам дивним-дивом вдалося стукати як по твердому і в першій частині, через своє загальне невдоволення другою частиною, згадаю тут це як недолік, що заважає серйозно сприймати події не екрані. Тобто в одній сцені пісок над хробаком різко провалюється, а в іншій виглядає як звичайний грунт, по якому можна стукати та ще й так, щоб хвилі розходились на кілометри. При тому, що пісок здатен надзвичайно ефективно глушити звуки.
Чому хробаки в фільмі пересуваються по прямій лінії? Ви де-небудь в природі бачили, щоб хробаки або змії рухались прямо як гвозді крізь дерево? Можливо, пісок Арракісу – це якийсь спеціальний пісок, через який гігантським створінням можна легко пересуватись по прямій, але як тоді по ньому вдається стукати? Схоже, він все-таки значно твердіший, ніж Земний пісок. А хробаки пересуваються крізь нього просто дуже швидко поглинаючи його, перетравлюючи і викидаючи продукти життєдіяльності з іншого свого хробакового кінця. Це єдине логічне пояснення.
Навіщо маленьким летальним апаратам крила? Здоровезні кораблі обходяться без крил, людського розміру солдати теж обходяться без крил, що заважає човникам на десяток людей теж обходитись без крил? Світ може бути фантастичним, але в ньому повинна бути присутня логіка, а тут вона ламається.
Під час першої битви з машинами і солдатами Харконненів фремени на чолі з Полом довго і нудно билися впритул, ризикуючи життям, щоб потім порізати гігантські машини лазерами з великої відстані. В чому тоді був сенс цієї битви? Чому зразу було так не зробити? Щоб показати ближній бій? Так він теж не вражав винахідливістю. Наприклад Пол з Чані кілька хвилин за допомоги гранатомету намагались збити гелікоптер-бабку, в той час, як Рембо свого часу обійшовся однією рандомною камінюкою.
Стілґар в розмові з Леді Джессікою забороняє їй плакати, щоб не марнувати воду. Ок, а як тоді фремени борються з марнуванням води через банальне пітніння? Це ж теж марнування води чи ні? І я, здається, знаю відповідь – вони просто не пітніють на цій спеці! Просто і елегантно. Єдиний раз, коли нам показали піт, це Леді Джессіка боролася із живою водою за своє життя. Шикарний винахід фременів для збереження вологи! Тільки от як вони при цьому не перегріваються на смерть?
У фільмі Владімір (Харконнен) знищує Січ Табр (Табір) – в переносному плані це єдина достовірна деталь, про яку не хочеться марудити і яка відбувається з нами просто зараз.
Чи варто дивитись?
Фільм “Дюна: Частина друга” треба подивитись просто тому, щоб не бути лохом, який не дивився фільм “Дюна: Частина друга”, і щоб приготуватися до фільму “Дюна: Частина три”. Інших причин я не бачу – видовищності тут менше, ніж в першому фільмі, цікавої акторської гри теж, проте значно більше гучних імен і банальщини. А для того, щоб зрозуміти перетворення Пола достатньо згадати “Гру престолів” і те, як Дейнеріс стала Матір’ю Драконів.