Ви завели собі омріяний блог, купили гарне доменне ім’я та хостінґ, встановили движок і почали наповнювати його контентом.
- Ви впевнені, що якісний контент сам по собі приваблює відвідувачів. Тому пішли нафіг всі оптимізаторські штучки, нехай Ґуґл любить мене гарного таким, як є! Пишемо тексти разом з заголовками, як бог на душу положить і чекаємо на прихід.
- І це працює! Один з ваших постів влучає в популярну подію з мінімумом конкурентів і починає приводити читачів на сайт. Тобто, ви сподіваєтесь, що читачів, а не обманутих в очікуваннях блукачів в пошуках халяви. Ви продовжуєте в тому ж дусі не без успіху і починаєте вірити в те, що життя прекрасне, а відкритий вами секрет завжди буде працювати.
- Текстів на сайті стає все більше, а відвідувачів менше. Щось зламалось і ви не знаєте що. Тільки-но все ж було добре, як так могло статися? Ви ж все правильно робили, залишаючись по цій бік SEO. І ви починаєте замислюватись про перехід на його темний бік. Він вас вабить своєю ефективністю, але, як справжній митець, ви не піддаєтесь на спокусу.
- До того ж, ви своєчасно згадуєте, що розміщення дописів на вашому сайті вам не подобається і влаштовуєте грандіозну реорганізацію. З’являються нові типи дописів, віджети змінюють один одного, як в калейдоскопі, стартову сторінку не впізнати. Весь цей час ви зайняті корисною справою і вам нема коли думати про застій у кількості відвідувачів. Про SEO-заголовки нема коли думати, тут майбутнє всього сайту на кону!
- Нарешті реорганізацію завершено. Ви впевнені, що створили найзручніший доступ до кількасот дописів сайту для його читачів. Яких надалі майже немає. Але ви вірите, що все буде, треба дати тільки трохи часу, щоб побачити ефект.
- Ефекту немає від слова зовсім. Надалі вистрілюють поодинокі пости, актуальні і малоконкурентні. Ви ще не повністю втратили надію і продовжуєте в наперед вибраному стилі. Тим більше, що з’явилися перші посилання на ваш сайт, і ви утверджуєтесь в думці, що творчість є найважливішою, що SEO для бізнесменів, а не для митців.
- А митці роблять творчі перерви. І ви теж. Ну що може статися за 2 тижні відпочинку. Трафік і так невеликий, тож перейматися нема через що. Правильно? Не правильно, говорить Ґуґл і обвалює вам індексацію, залишаючи пару десятків сторінок в пошуку із трьох сотень дописів. Ви хапаєтесь за голову і активно працюєте над поверненням хоча б основних дописів в індекс. Про SEO і будь-які інші заголовки ви забули, намагаючись врятувати сайт.
- Фух. Сайт врятовано, сторінки повертаються до індексу, а трафік до свого звиклого мізерного рівню. Тепер можна спокійно створювати ще більше контенту. Власне, для чого ж ще ви задумували свій блог? Хто сказав SEO? Дайте видохнути.
- Нарешті, нові дописи починають притягувати новий трафік, правда старий при цьому зникає і загальний трафік лише незначно зростає. І тут ви розумієте, що зовсім не таких результатів очікували від року праці над своїм проектом. Ви впадаєте у відчай і вже готові продати душу д’яволу, заради читачів, але вчасно згадуєте, що не спробували ще одну можливість. І тоді ви починаєте працювати над
- Привабливими SEO-заголовками, такими як цей.