Все те незриме світло / All the Light We Cannot See

Дата публікації: 2023-11-26 12:00

Рік: 2023
Режисер: Шон Леві,
Актори: Арія Міа Лоберті, Г'ю Лорі, Ед Скрейн, Ларс Айдінгер, Луї Гофман, Марк Раффало, Меріон Бейлі, Фелікс Каммерер,
Тривалість: 3 год. 48 хв. (чотири епізоди)
Кошторис: -
Касові збори: - (стрімінґ Нетфлікс)
Рейтинг IMDB: 7,6 / 10

“Все те незриме світло” – американський історичний мінісеріал, прем’єра якого відбулася 2 листопада на платформі Нетфлікс. В головних ролях окрім маловідомих акторів можна побачити Г’ю Лорі (Доктор Хаус) та Марка Руффало (Халк). Серіал є екранізацією однойменної книги Ентоні Дорра 2014-го року, яка здобула Пулітцерівську премію.

Події серіалу відбуваються у маленькому французькому містечку Сент-Мало, яке знаходиться під окупацією німецьких нацистських військ. Сюжет розповідає про сліпу французьку дівчину Марі та німецького юнака Вернера, що служить в нацистській армії. Якщо Марі за сюжетом однозначно знаходиться по цей бік добра, то з Вернером все значно складніше. Він не сприймає нацистську ідеологію, але через свою здібність до радіотехніки він допомагає нацистам простежити заборонені радіочастоти та виявляти місця знаходження передавачів. Його талант спричинився до смерті багатьох борців спротиву, їхніх сімей та сусідів, хоча сам він нікого не вбив, а просто виконував свою працю.

Натомість Марі виявляється однією з тих підпільників, що передають на заборонених частотах, а саме на частоті 13.10. В дитинстві на цій частоті передавав свої послання новому поколінню чоловік, що називав себе “професор”, а Марі їх залюбки слухала. Склалося так, що Вернер в дитинстві теж слухав частоту 13.10, яка для нього була промінцем світла в нацистському мороці, і тепер, довідавшись, що частота надалі жива, із усіх сил намагається приховати її від свого командування. А в цей час американські війська прицільно бомблять Сент-Мало завдяки очевидній підтримці навідника зсередини. Тому Вернер дуже сильно ризикує, щоб прикрити Марі, яка про нього навіть нічого не знає, а якщо і дізнається, то він для неї все одно буде лише німецьким окупантом.

Одночасно з цим, невиліковно хворий німецький офіцер Рейнхолд Фон Румпель намагається знайти дорогоцінний камін “Море полум’я”, який за легендою повинен подарувати йому безсмертя. Цей камінь із Парижу в невідомому напрямку вивіз батько Марі, але Фон Румпель підозрює, що про його місцезнаходження знає Марі. Тому він блукає по місту в пошуках Марі, допитуючи і вбиваючи всіх на своєму шляху. І якби Марі було мало інтересу до своєї персони з боку німецької армії та Фон Румпеля, місто Сент-Мало знаходиться під постійними обстрілами американської армії. Німці нікого не випускають за межі міського муру, наражаючи містян на смертельну небезпеку від обстрілів та голоду.

Читати:  47 Ронінів / 47 Ronin

При чому тут “Все те незриме світло”? Добре питання, оскільки з перегляду можна отримати дуже обмежене розуміння цієї фрази. В серіалі “все те незриме світло” є фетиш-фразою, яку повторюють пафосно та регулярно, немов нагадуючи про назву того, що ви дивитесь. Найбільш яскравий момент, наводить на думку, що йдеться про вміння сліпої дівчини “бачити” без очей, за допомогою вух та інших сенсорів. Насправді ж автор книги мав на увазі і буквально невидимі радіохвилі, і загублені історії простих людей, і важливість пізнавати світ та розвиватись, не замикаючись в ідеологічних рамках — все це є світлом, якого не видно, але яке варто побачити. Ідея цікава і глибока, але з серіалу ви навряд чи про неї довідаєтесь. Тим не менш, там і без цього є на що подивитись.

“Все те незриме світло” є доволі цікавим та приємним для оглядання. Але треба зауважити, що книгу я не читав, і порівняння з нею не псувало мені оглядання. Найбільше сподобалася його аудіовізуальна частина – середньовічне французьке містечко наче з музею, чудові та надзвичайно детальні декорації, якісні костюми та атмосферний музичний супровід. Навіть попри питання до сюжету залишалося відчуття, що дивишся сумну казку про сліпу Рапунцель, яка зі своєї вежі посилає сигнали миру в божевільний світ, а з усіх боків до неї підкрадаються слизькі потвори. І тільки принц на білому коні зможе її врятувати.

Якщо погодитись, що це не справжня драма, а казка для дітей старшого шкільного віку та їхніх бабусь, то серіал вийшов дуже непоганим. Мені він однозначно сподобався, а після перегляду залишився приємний посмак через те, що добро в черговий раз перемогло зло, хоча і не завжди можна було чітко зрозуміти хто з героїв на чиєму боці. Як і повинно бути в не дуже складній казці персонажі за майже чотири години практично не змінюються. Це спрощує слідкування за сюжетом, але може викликати невдоволення у більш прискіпливих глядачів.

Читати:  Наші Котики

Я не переймаюся глибиною тих фільмів, які мені подобаються, і тут можу тільки сказати, що хотілося б побачити більше різноманіття від чудового Г’ю Лорі. Весь фільм він носить той самий вираз обличчя, який я можу описати, як “доктор Хаус зрозумів, що та пігулка Вікодину була останньою”. Марк Руффало дуже добре зіграв люблячого батька, що своєю добротою загріває не тільки доньку, але й глядачів. Головні герої Арія Міа Лоберті (Марі) та Луї Гофман (Вернер) зірок не хапали, але працю свою виконали добре, особливо вважаючи, що більшу частину часу на екрані були саме вони. А от хто дуже сподобався, так це головний злодій серіалу Фон Румпель у виконанні Ларса Айдінгера. Йому можна закинути певну карикатурність, але він чудово вписувався в загальний настрій картини і сильно її освіжав своєю присутністю.

Під час перегляду я не міг уникнути порівняння з фільмом “Щедрик“. В обох випадках події розгортаються в окупованому місті в часи Другої світової війни, добрі персонажі опиняються запертими в своїх домах, а погані намагаються вивести їх на чисту воду. “Все те незриме світло” бюджетом і рівнем виробництва за замовчуванням випереджає “Щедрик”, який не міг дозволити собі натуральні знімання у Франції та Угорщині, якісну комп’ютерну графіку та зірок рівня Г’ю Лорі та Марка Руффало. Але справа навіть не в цьому. Якщо у “Все те незриме світло” персонажі видаються пласкими, то в “Щедрику” вони зхлопнулись в одну точку. А нехитрий в порівнянні з книгою сюжет “Все те незриме світло” виглядає на фоні сюжету “Щедрика” справжнім шедевром. “Все те незриме світло” – це “Щедрик” здорової людини, як це не сумно.

Підсумовуючи, скажу, що “Все те незриме світло” – добрий серіал. Не шедевр, зірок з неба не хапає, але один раз подивитись його цілком можна. Це сумна казка про світлих людей в божевільному світі, де добру немає місця, але яке все одно в результаті перемагає.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *