Журнал “Колобок” з мого дитинства добре підходить для ілюстрації процесу русифікації України. Цей дитячий журнал виходив в Москві російською мовою, але масово продавався в Україні. Його 9-й номер 1981-го року присвячений повністю Україні. Звичайно, російською мовою. В ньому можна знайти “Думу о Днєпрє”, статтю про Марію Примаченко “Петрусь, Ваня і бабушка”, українську народну казку “Как […]
До мене в руки потрапив екземпляр гумористичного журналу “Самохотник” з 1917-го року. Це не професійний журнал, друкований в типографії, а радше військовий листок в формі журналу. Він малювався і писався від руки, а потім на гектографі робили його копії. На сайті “Локальна Історія” пишуть, що всього вийшло 40 номерів журналу, останній – наприкінці 1917-го року.
Журнал Українських Січових Стрільців “Самохотник” Читати далі »
В казці “Народжений під щасливою зіркою”, що входить до четвертого тому етнографічної праці Оскара Кольберга “Покуття”, є такі рядки: Купець прийшов до дому і дав зятеві своєму пів буханки хліба і шість крейцерів і відправив його аби собі шукав щастя. Він йде і зайшов до нашого царя аби йому цар зробив пас (паспорт), аби йому
Попросив ChatGPT написати коротку біографію типового українського письменника для кожного століття окремо. Цікаво було побачити, як створений на Заході штучний інтелект бачить життя в Україні в різні часи. Результати, як і раніше, не вражають. Перші сгенеровані біографії для 19-го століття були “за все добре, проти всього поганого”. З них можна було зрозуміти чим письменник займався,
Типові українські письменники за 13 століть на думку ChatGPT Читати далі »
Українські знавці мистецтва, що працюють та вчаться за кордоном, роблять велику справу, якій може позаздрити ціле міністерство культури України, якби йому це було цікаво. Нам варто знати імена кураторки Штутгартського музею Анни Ветцлер-Манюк та історикині мистецтва Оксани Семенік, які власними силами посприяли дерусифікації українських художників. Мабуть, вони не були в курсі, що вони маленькі люди
Після пошуків інформації про прізвище Неїжпапа, значення якого не є надто очевидним для сучасного українця, я вирішив придивитися до прізвища Головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Федоровича Залужного. Нажаль, пошук в інтернеті не дає однозначної відповіді щодо походження прізвища. Наприклад, не можна скористатися географічним контекстом для прив’язки прізвища до певної місцевості і характерної для неї
Тиждень тому я писав про українську казку “Дивний камінь” зі збірки польського етнографа Оскара Кольберга “Покуття. Том 4”. Натрапив на неї, переглядаючи антикварні книжки, серед яких опинилися ця книга Кольберга видання 1889-го року. Яке ж було моє здивування, коли вчора в Остапа Українця у Фейсбуку я побачив передзамовлення на книгу “Покуття”. Він переклав працю Кольберга
Покуття. Російська культурна експансія. Твоя підпільна гуманітарка Читати далі »
Цю казку я побачив у збірці польського етнографа Оскара Кольберга “Покуття. Том 4”, яка була надрукована у 1889-му році. Текст написаний польською абеткою, але звучання передано точно, як казав оповідач. Покуття – історичний регіон на південному сході Івано-Франківщини, а мова казки українська. Для унаочнення наводжу сторінки оригінального тексту разом з моїм перекладом на українську абетку. Старався,
Кожна українська родина має тримати цю цитату російського пропагандиста Мардана в рамочці на стіні. Ще краще зробити татуювання, щоб в черговий раз не відшибло історичну пам’ять.
Знання Чату обмежені 2021-м роком, тому своє питання я сформулював, як гіпотетичне. Відповідь виявилася доволі розумною, хоча в реальності переваги виявилися не такими вже й перевагами. Фінансове благополуччя Маска чомусь призвело до масових скорочень, а серед нових користувачів найбільш відомим є 45-й президент США, який далеко не новий. А от до недоліків не причепишся –
