Серіал “Фолаут” (Fallout). Відгук на 1-3 епізоди

В саму гру я не грав, але маю уявлення про те, що події відбуваються в постапокаліптичному світі після ядерної війни. Якось так. Серіал теж не чекав, але реклама з безносим зомбі (?) справила достатньо враження, щоб захотілося перевірити, що ж у них вийшло. Не те щоб я був розчарований, в “Фолауті” є на що подивитися, та деякі режисерські рішення просто приголомшують. В поганому сенсі.

Дуже прикольно зроблений початок і дуже цікаво було спостерігати за новим кіновсесвітом. Локації відкривалися одна за одною, але не послідовно, як в комп’ютерних іграх, а паралельно, щоб показати початок кількох сюжетних ліній, які потім переплетуться в одну. Всі ці нові місцевості, нові персонажі, нові закони – реально добре були показані – особливо сподобався підземний бункер зі штучним обрієм та безносий упир з південним акцентом. Навіть без слідкування за сюжетом було цікаво дізнатися, що ж це за світ такий і як вони всі там опинились.

Сам сюжет захвату не викликав і нічим особливим не вирізнявся, що при нинішній кількості фільмів, серіалів та книг і не дивно. Претензій до нього теж особливих немає – сюжет, як сюжет. У дівчини Люсі вкрали тата, і вона кидає затишне підземне життя, щоб повернути його додому. Не перший і не останній раз таке відбувається на екрані.

А от головні персонажі і частина пов’язаних з ними тропів до цього зловісного, небезпечного постапокаліптичного світу абсолютно не пасують. Їхнє справжнє місце в сіткомах на кшталт “Друзів”. Люсі своєю наївністю і непристосованістю до реального світу може потягатися з Рейчел, а Максимус так саме незграбно старається справити враження крутого перця, як Росс. Звісно, нас до останнього будуть мучити питанням зійдуться вони чи ні, а Люсі з Максимусом будуть втрапляти все в нові халепи, щоб вийти з них більш зрілими особистостями.

Читати:  Серіал "Режим". Відгук на фінальний епізод

У мене тільки одне питання – нафіга??? Це дуже заїжджений прийом, який до того ж позичений з серіалів зовсім іншого типу. Нафіга пхати інфантильних молодят в страшенно небезпечний світ, в якому водяться гігантські ведмеді, таргани та тритони-мутанти? Мало того, що це банально, так ще й дуже неправдоподібно. Їх обох зжерли б ще в першому епізоді, якби це дійсно був нормальний постапокаліптичний серіал типу “Останні з нас”. А так вони як ідіотики гуляють по цьому світу, і прям бачиш невидимі долоні авторів, які тримають над ними безпечний домик. Ок … тобто це сітком про дозрівання?

Якщо це сітком, або хоча б комедія, то в ній повинен бути гумор. І він тут дійсно є. Тільки весь чорний і дуже натуралістичний. Виделки в очах, відстрелені ноги, відрізані голови, мізки на землі – цього добра тут завались. На мій смак всього цього могло б бути менше, бо сюжетного навантаження це особливого не несе, а шок заради шоку – надто дешевий прийом. Ну і знову таки, такий тип гумору абсолютно не пасує до типажу головних героїв. Уявляєте собі Росса і Рейчел які ніжно посміхаються один одному на фоні розірваних нутрощів постапокаліптичного монстра? Я теж не уявляю. А навіть якщо на папері це звучить прикольно, то в серіалі це виглядає як суцільний крінж, бо у головних героїв наглухо відсутня самоіронія. А серйозно сприймати переживання юнака “чи я їй подобаюсь?” в такій обстановці неможливо.

На відміну від більшості серіалів, які я кинув дивитися після перших епізодів, “Фолаут” все ж таки тримає увагу цікавим сеттінгом, в якому попри регулярну демонстрацію різноманітного фрік-шоу, залишається певна інтрига. Рейчел з Россом Люсі з Максимусом звісно бісять, але не аж настільки. Подивлюсь, як буде далі.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *