Мене щиро вразила драматична гра Адама Сендлера в фільмі “Астронавт” (за посиланням знаходиться рецензія на фільм). Він зіграв дуже добре з будь-якого погляду, а що вже говорити про комедійного актора, від якого не очікуєш такої глибини.
Виявилося, що цьому є логічне пояснення. Режисер фільму Юган Ренк пояснив, що для зображення стану невагомості Адам Сендлер вимушений був постійно висіти на металевих дротах. Через це він не міг вільно пересуватись, ходити в туалет коли заманеться та кидатися пластиковими стаканчиками в оператора. Навпаки, як справжня зірка він вимушений був висіти в повітрі, засліплюючи колег своєю величчю і страждаючи від дротів, що врізалися в тіло. А висіти, як і страждати, доводилося постійно. Коли це робиш протягом тижнів, то це вже більше схоже не на працю актора, а на тортури.
На щастя для глядачів, фізичні страждання Адама Сендлера були сприйняті за душевні і фільм вийшов дуже непоганим. Я його подивився із задоволенням, і вам рекомендую.
Сподіваюсь, що за цей час Адам Сендлер не встиг призвичаїтись до фізичного болю на знімальному майданчику і це не стане його стандартною практикою. Бо дуже не хотілося б, щоб в майбутньому сльози від глибоких переживань на екрані були викликані чимсь настільки банальним, як удар по найціннішому місцю кожного актора чоловічої статі. Мистецтво – мистецтвом, а здоров’я важливіше.