Читаю статтю Михайла Павлика про “автора перших руських інтермедій” Якуба Ґаватовича (Ґавата) і вже в першому абзаці бачу вираз “круті обставини”. Виглядає це дуже дивним, оскільки слово “круті” тут цілком можна прочитати в сучасному сленговому варіанті, напевно, незнайомому Михайлові Павлику в 1899-му році, коли його публікація з’явилася в 31-му тому “Записок товариства імені Шевченка”. Пізніше […]
“Обличчя незалежності” опублікувало нове відео про дивізію “Галичина”, факти і міфи навколо неї, а також зробило висновок, як українцям треба ставитися до цієї дивізії. Відео мені дуже сподобалося, але в ньому був слабо артикульований момент зі звинуваченням дивізії “Галичина” у військових злочинах. Мені довелося потім напружувати пам’ять, щоб згадати, що саме і в яких словах
“Антологія української поезії”, складена Василем Атаманюком разом з колегами в 1930-му році, містила авторів від Котляревського до Тичини. На той час це була найбільш репрезентативна збірка, яка не тупо слідувала лінії партії, а професійно відображала реальність. Через це під час репресій 30-х років “Антологія української поезії” Атаманюка отримала ярлик “фашистська контрабанда”. СРСР ще тільки доведеться
Українська поезія, як “фашистська контрабанда” в Україні Читати далі »
Після знесення дискримінаційних антиукраїнських указів в царській росії та демократичних завоювань 1905-1907 років українці масово почали розвивати власну культуру. У 1892-му році у світі існувало всього 13 українських газет і журналів, а в 1912-му році їх було вже понад 80. Якщо в короткі періоди вольності був такий шалений розвиток, то можна тільки уявити яких висот
“Українська Правда” опублікувала дуже цікавий матеріал про українських біженців після Другої світової війни “Чому я не хочу вертатись в СРСР: памфлет Івана Багряного, що врятував життя сотням тисяч українців“. В ньому розповідається про те, як після здолання нацистської Німеччини західні країни намагались повернути мільйони українців “на родіну”, де їх очікували переслідування, концтабори та смерть. Письменник
Депортація українських біженців до СРСР після Другої світової війни Читати далі »
Дата публікації: 2023-09-30 01:29
Автор: Віктор Франкл
Рік: 1946
Австрійський психолог єврейського походження Віктор Франкл написав свою книгу “Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі”, використовуючи власний досвід перебування в німецьких нацистських концтаборах Терезієнштадт, Аушвіц та Дахау під час Другої світової війни. Відкрита ним під час цього жахливого досвіду ідея логотерапії змусила Франкла відразу після звільнення в 1945-му році написати цю книгу. Можливо,
Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі Читати далі »
Питання коли і як з’явилася українська мова, чи насправді вона нічим не відрізнялася від російської до 13-го століття (в’путін), чи зіпсували поляки староруську мову і так народилось “малоруськоє нарєчіє” (м’ламаносов) та чи австрійський генштаб вигадав українців і українську мову (як не дивно, знову в’путін) є не тільки дуже цікавими, але й болюче актуальними. Найкраще в
Історію української мови найкраще вивчати з церковних текстів. Ще задовго до репресій проти української мови Росія заборонила український варіант церковнослов’янської мови. Він містив значний вплив народної мови, так щоб простим людям було зрозуміло про що йдеться. У другій половині 17-го століття московський патріарх Никон впровадив реформу, в результаті якої попередня редакція церковнослов’янської мови стала називатися
Климентій Зиновіїв мені цікавий тим, що з його творчості можна довідатись про староукраїнську мову, переконатись, що ми надалі можемо її легко зрозуміти і що вона суттєво відрізняється від російської. Збірка Зиновієва “Вірші. Приповісті посполиті” окрім мови дають нам величезний збір інформації про життя українців другої половини 17-го століття (часи гетьмана Івана Мазепи). В ній містяться
До мене в руки потрапив екземпляр гумористичного журналу “Самохотник” з 1917-го року. Це не професійний журнал, друкований в типографії, а радше військовий листок в формі журналу. Він малювався і писався від руки, а потім на гектографі робили його копії. На сайті “Локальна Історія” пишуть, що всього вийшло 40 номерів журналу, останній – наприкінці 1917-го року.
Журнал Українських Січових Стрільців “Самохотник” Читати далі »
