Дата публікації: 2023-02-07 12:00
Рік: 2019
Жанри: драма, комедія, трилер,
Режисер: Гай Річі,
Актори: Г'ю Ґрант, Генрі Голдінг, Джейсон Вонг, Джеремі Стронг, Едді Марсан, Еліот Самнер, Колін Фаррелл, Меттью Мак-Конегі, Мішель Докері, Чарлі Ганнем,
Країна: Великобританія, США,
Тривалість: 1 год. 53 хв.
Кошторис: $ 22 000 000
Касові збори: $ 115 000 000
Рейтинг IMDB: 7,8 / 10
Підступний і слизький папараці на ім’я Флетчер (Г’ю Ґрант) на замовлення видавця таблоїда Великого Дейва (Едді Марсан) займався розслідуванням діяльності кримінального авторитета Мікі Пірсона (Меттью Мак-Конегі). При цьому він нарив на Мікі стільки компромату, що запропонована Великим Дейвом сума у 150 тисяч фунтів видалася йому мізерно малою. Мікі якраз планує продати підпільну мережу плантацій марихуани американському єврею Метью (Джеремі Стронг) за 400 мільйонів фунтів. Флетчер логічно вирішив, що заради цієї суми Мікі радо пожертвує 20 мільйонів, і завітав до маєтку Реймонда (Чарлі Ганнем), правої руки Мікі, щоб обговорити цю справу. При цьому поводиться він зовсім не як майбутній мільйонер, дешевизна з нього так і пре: то він радіє дармовій випивці, то можливості скуштувати стейк, підсмажений на новомодному грилі.
Рей не піддається на первинний натиск Флетчера і вимагає доводів, що зібрані ним матеріали, варті 20 мільйонів. Це відкриває можливість для Флетчера зіграти у свій театр одного актора. Він вже зобразив зібрану по крихтах історію, як сценарій до фільму, який в разі відмови Рея платити гроші він запропонує кіностудії Мірамакс. І тепер Флетчер натхненно розповідає про кмітливість випускника Оксфорду Мікі Пірсона у вирощуванні марихуани в Англії, про фінансове і моральне падіння англійської аристократії, про, на перший погляд, наївного єврея Метью, готово купити бізнес Мікі, про підступну китайську мафію, що має свій інтерес в цій справі, і про багато інших цікавих леді й джентльменів.
З фільмом “Джентльмени” Гай Річі здійснив подорож в часі до початків своєї кар’єри, коли один за одним він зняв цілих дві кримінальних комедії, що майже зразу стали культовими: “Карти, гроші та два стволи” та “Великий куш”. Новий фільм заслуговує на увагу і без цих спогадів, але згадати про них треба обов’язково. Тим більше якщо раптом ви не дивилися “Карти, гроші” та “Куш”, то негайно надолужуйте заборгованості — вони того варті. В усі три фільми режисер впихнув безліч колоритних персонажів і сюжетних ліній, кожні з яких, на перший погляд, йдуть своєю дорогою, але рано чи пізно перетинаються в один великий кровавий клубок насилля. За один присіст може бути важко розібрати що до чого, але з другого разу марево почне спадати, а з третього і далі ви будете просто ловити кайф від пригод винахідливих і не дуже бандюків.
“Джентльмени” не є копією вищезгаданих фільмів, вони мають свої власні фірмові фішки й недолугі недоліки. Сама назва фільму натякає на вище суспільство, хоча і використовується слово “джентльмени” в дещо іронічному сенсі. Але раніше жодних джентльменів взагалі не було, всі головні й допоміжні герої походили із кримінальних глибин і поводилися відповідно. Тут же на екрані з’являються джентльмени із довідкою — англійські спадкові аристократи без грошей і совісті, які йдуть на співпрацю зі злочинним світом заради збереження суспільного статусу. На їхньому фоні елегантний Мікі й ще більш елегантний Рей, хоча і не мають в роду блакитної крові, значно більше заслуговують на назву “джентльмени”. У них дорогі костюми, доглянуті зачіски та бороди й, найголовніше, у них є гідність. Як казав Мікі Пірсон “Якщо ви хочете бути королем джунглів, недостатньо поводитися як король. Ви повинні бути королем. І сумнівів бути не може. Бо сумнів породжує хаос і власну загибель.”
Весь фільм складається з двох умовних частин, які тільки опосередковано між собою перетинаються. Перша — це розповідь папараці Флетчера про бізнес Мікі, а друга — самі пригоди кримінального авторитету. Формально Флетчер виступає лише як наратор для історії, але він займає стільки екранного часу, що сцена в маєтку Рея виглядає окремим неповторним спектаклем. До того ж в ньому задіяні два супер колоритних персонажі — Флетчер і Рей. Г’ю Ґрант шикарно зобразив слизького покидька, який зазіхає на мільйони Мікі й робить це з неповторним ентузіазмом. Це, мабуть, перша роль подібного плану для зазвичай романтичного Г’ю Ґранта, і він відтягнувся тут по повній. Він демонструє впевненість, але лякається натяків на фізичне насилля. Він з дитячою безпосередністю радіє будь-якій халяві й відверто насолоджується перебуванням в шикарному маєтку. А коли неймовірно кумедно відкривається гомосексуальна натура персонажа, стає зрозумілим чому Ґранта взяли на роль партнера Бенуа Бланка в “Ножі наголо: скляна цибуля“.
Та Флетчер, мабуть, не виглядав би так смішно, якби не Чарлі Ганнем. Його Реймонд створив ідеальний контраст для підступного папараці. Флетчер одягнений в шкіряну куртку і водолазку, на Реймонді сорочка і краватка. Флетчер носить борідку, що давно вийшла з моди, за бородою Реймонда доглядають найкращі барбершопи Лондона. Флетчер демонструє показну впевненість, Реймонд легко доводить, що саме він з них двох є альфа-самцом. В сценах з іншими персонажами Реймонд так само домінує, забираючись в тінь, тільки коли на сцені з’являється “король джунглів” Мікі.
Хоча Мікі є головною фігурою всього фільму і його зіграв сам Меттью Мак-Конегі, для мене він тільки третій найкращий персонаж “Джентльменів”. В ньому занадто мало самоіронії, як для такого фільму. А коли він починає повчальним тоном проповідувати істини про левів і джунглі, то рівень пафосу починає серйозно зашкалювати. І нічого доброго в цьому немає.
А от хто може похвалитися неперевершеною самоіронією, так це Колін Фаррелл. Його тренер єдиноборств, якого звуть просто Тренер, це просто пісня. Якщо ви пам’ятаєте як Фаррелл грав Александра Македонського в фільмі 2004-го року “Александр”, то тут повна протилежність, як зовнішньо, так і внутрішньо. Хоча внутрішньо, він може і схожий на короля всіх греків. Кумедний костюм в клітинку не заважає Тренеру з честю приймати поразку і демонструвати готовність скупити гріхи. Я зовсім не очікував побачити гопніка-Фаррелла (навіть менше ніж папараці-Гранта) і отримав величезну насолоду від побаченого.
Серед акторів хочеться ще згадати Елліота Самнера. Вони (саме так англійською мовою згадують цю людину) зіграли наркозалежну доньку зубожілих аристократів Лору, але увагу привертають не цим, а відразною зовнішністю, небінарною статтю і своєю родиною. Батьком Елліота Самнера є Гордон Самнер, більш відомий як Стінг. А всі фанати фільму “Карти, гроші й два стволи” пам’ятають, що в ньому Стінг зіграв татуся головного героя. І ось 20 років потому вже дитина Стінга грає в духовному нащадкові “Карт, грошей”.
Готуючись писати цю рецензію, бачив багато критики “Джентльменів” через расистські стереотипи. Китайці торгують опіумом і воюють всередині своєї банди. Росіяни в Лондоні — це родини олігархів, пов’язані з російською мафією. Євреї, навіть американські, користуються послугами ізраїльського Моссаду. Англійці — це або зубожілі лорди, або нахабні вискочки з низів. Нарешті, американці, які є найвпливовішими й очолюють весь цей безлад. У фільмі немає українців, тому мені важко судити наскільки китайські, єврейські та англійські глядачі морально постраждали під час перегляду. А росіяни є значно більшими покидьками, ніж Гай Річі коли-небудь міг собі уявити. Расистські випади сприймаються в цьому фільмі як стьоб, нарочите порушення всіх норм пристойності. Тут дуже багато матюків, насилля і расизму. Куди ж без цього. Чи перетнув Гай Річі межу — чорт його знає. Мені перегляд не псувало.
На підтвердження того, що вся нетолерантність в “Джентльменах” є тільки художнім прийомом, можна навести шикарну розмову в спортзалі.
Ерні: Він щойно назвав мене чорним стервом?
Тренер: Так, назвав.
Ерні: Так не можна казати. Це расизм.
Тренер: Але ж ти чорний і ти стерво, Ерні. Це факти. Навряд чи Праймтайма хвилює, якої ти раси.
Ерні: Те, що я чорний, ніяк не пов’язано з тим, що я стерво.
Тренер: Ерні, він не казав, що чорні люди — стерви. Він говорив конкретно про тебе. Одне не має нічого спільного з іншим. І я б пішов ще далі й сказав, що це був знак прихильності.
Ерні: Праймтайм — ром. Я б не назвав його циганським стервом.
Тренер: Чому ні? Він може поставитись до цього з розумінням. Звісно, тільки якщо це сказано з любов’ю.
Плюси:
- Продовження справи фільмів “Карти, гроші та два стволи” та “Великий куш” зі збереженням власного обличчя
- Цікава, хоча і заплутана, історія, зі сміливим і винахідливим головним героєм
- Яскраві персонажі у виконанні класних акторів
- Багато гумору та іронії
Мінуси:
- Багато флешбеків, через що важко відстежити “хто на кому стояв”
- Надмірний пафос і серйозність головного героя
- Менше, ніж можна було очікувати, екшну
- Переклад неспроможний передати весь колорит оригіналу
Підсумок:
“Джентльмени” – захоплююча кримінальна трагікомедія з колоритними персонажами й невеликою кількістю екшну. Найкраще, що зняв Гай Річі після “Великого куша”.