Дата публікації: 2023-03-27 12:00
Рік: 2020
Режисер: Джон Стюарт,
Актори: Алан Айсінберг, Брент Секстон, Вілл Сассо, Кріс Купер, Маккензі Девіс, Наташа Ліонн, Роуз Бірн, С.Дж. Вілсон, Стів Карелл, Тофер Грейс,
Тривалість: 1 год. 41 хв.
Кошторис: -
Касові збори: $ 371 962
Рейтинг IMDB: 6,3 / 10
“Чесний кандидат” – фільм про те, як американські Демократи намагаються завоювати серце глибинної Америки. Програвши президентські вибори 2016 року і допустивши до влади республіканського Трампа, вони усвідомили проблему, яку створила для них власна зарозумілість, і тепер намагаються її виправити. Для цього їм треба допомогти виграти місцеві вибори Джеку Гастінгсу в традиційно червоному, тобто республіканському, штаті. Він проповідує демократичні цінності і як ніхто пасує для ролі рятівника Демократичної партії – проста людина, яка бореться за права своїх земляків і за справедливість. Якщо він виграє вибори мера Дірлакена, будучи представником синіх, це допоможе перефарбувати не тільки штат, але й країну в цілому.
Фільм був придуманий і знятий американським політично-сатиричним оглядачем Джоном Стюартом. Він відомий своїми прогресивними поглядами і різкими висловлюваннями, отже від фільму я очікував жорсткої препарування американської політичної системи. Нажаль, цього не сталося, фільм вийшов доволі беззубим. В ньому присутня політична сатира і багато комедійних моментів, але він зовсім не підтримує заданий на початку фільму настрій, коли нам демонструють колишніх американських президентів і прямо говорять, що всі політики брешуть. Нас ніби посадили перед екраном, дали в руки смачне какао, накрили ноги пледом і розповіли розважальну історію про дотепного Ходжу Насредіна. А наприкінці пригостили солодким льодяником, щоб ми не сильно засмучувалися від не дуже веселої моралі цієї історії. Просто шалений контраст в порівнянні з практично будь-яким американським ток-шоу політичної спрямованості. Власне, враження від фільму залежатимуть від того наскільки гостро ви відчуєте дисонанс між заявленою темою та її реалізацією. Мені попри брак гостроти фільм, як не дивно, сподобався. Переглянути один раз його цілком можна.
Банальний на перший погляд сюжет по ходу подій виявляється не таким вже простим. Інтрига зберігається до самого кінця. В фільмі багато комедійних ситуацій, але більшість з них не змусять вас переповідати їх друзям та знайомим. Одна з найбільш смішних ситуацій виникла через розбіжність виборчих позицій, які люди декларують, і тим, що вони думають насправді. Переповідати її я не буду, натомість порекомендую прочитати чудову книгу Сета Стівенс-Давідовіца “Усі брешуть, але інтернет знає твої думки” на цю тему. Використаний в фільмі жарт свідчить, що Джон Стюарт, напевно, теж читав цю книгу, оскільки в ній детально описано як сам підхід, так і безліч подібних ситуацій.
Головну роль політтехнолога від Демократів Гері Зіммера зіграв чудовий Стів Карелл, зірка американського серіалу “Офіс”. Тут він значно більш серйозний, ніж пришелепкуватий Майкл Скотт. Він носить бороду, до справи ставиться серйозно, хоча в парі моментів можна було впізнати старого доброго Майкла. Насправді, тут він більше схожий на свого персонажа з “Евана всемогутнього”. Доречі, в тому фільмі теж присутня політична сатира і, незважаючи на більш глибокий підхід “Чесного кандидата”, серед цих двох фільмів я б вибрав “Евана”. І фільм більш веселий і Стів Карелл значно краще в ньому розкривається. В “Чесному кандидаті” практично немає традиційної Каррелівської буффонади, він суворо дотримується лінії партії написаної для нього Джоном Стюартом, хоча і зберігає свій шарм.
Решта акторів нічим особливим не запам’яталась, просто якісно виконала свою працю. Кріса Купера я пам’ятаю по невеличкій, але фантастичній ролі в “Траса 60”, а тут він зіграв, як ветеран – гідно, якісно, але без вогнику. А Маккензі Девіс взагалі здивувала своєю появою, настільки сільська дівчина, що доглядає за коровами, різнилась з її роллю Ґрейс в “Термінатор: Фатум”. Доречі, пристойна, навіть без ефекта “вау”, акторська гра не перестає мене радувати, коли треба чимось задивитися фільми на кшталт “Максим Оса” і “Фортеця Хаджибей“. І справа зовсім не в тому, що в “Чесному кандидаті” грають голлівудські зірки першого плану. Навпаки, тут їх немає. Але ті, хто є, чесно і вміло відпрацьовують зароблені гроші. Коли ж і у нас таке буде?
Єдине, що може бути серйозним мінусом для українського глядача “Чесного кандидата”, це чужі реалії. Коли нам показують нещасну американську вмираючу провінцію і при цьому усюди чудові дороги, все чисто і вся картинка ніби з дитячої казки, якось важко повірити в справжність викликів, з якими вони борються. А коли зловісні політтехнологи замість щоб роздавати потенційним виборцям гречку вимушені збирати з них же гроші на виборчу кампанію і потім переконувати їх голосувати за свого кандидата, бо такий в США закон і він (о диво!) виконується, то не тільки не співчуваєш бідним американцям, а навпаки думаєш “нам би так…”
Загалом “Чесний кандидат” мені сподобався. Переглядати його я навряд чи буду, а порекомендувати як легку комедію на один вечір можу. Сюжет зберігає інтригу до самого кінця, актори на чолі зі Стівом Кареллом грають пристойно, а комедійних ситуацій вистачає. Плюс можна зазирнути за куліси виборчого процесу в США, якщо не чіплятись до деталей і не вимагати суворої реалістичності.