Дата публікації: 2024-01-12 07:01
Рік: 2024
Жанри: комедія, пригоди,
Режисер: Ґері Ґрей,
Актори: Берн Ґорман, Біллі Магнуссен, Гугу Мбата-Роу, Джейкоб Баталон, Жан Рено, Кевін Гарт, Пол Андерсон, Сем Вортінгтон, Урсула Корберо, Юн Джі Кім,
Країна: США,
Тривалість: 1 год. 44 хв.
Кошторис: -
Касові збори: -
Рейтинг IMDB: 5,3 / 10
“Зліт” (Lift) – американський комедійний фільм про пограбування. Продюсером і виконавцем головної ролі став Кевін Гарт. Окрім нього в фільмі можна побачити Гугу Мбата-Роу, Урсулу Корберо, Біллі Магнуссена, Сем Вортінгтона та Жана Рено. Фільм вийшов на платформі Нетфлікс 12 січня 2024 року.
Сюжет
Команда злодія Сайруса (Кевін Гарт) вчиняє винахідливе пограбування на аукціоні в Венеції, але допускає малесеньку помилку, через яку опиняється на гачку в Інтерполу. Колишня знайома Сайруса агентка Ґладуелл (Гугу Мбата-Роу), з якою він провів цілий тиждень в Парижі (ок, не тиждень, а 5 днів – робочий тиждень), робить йому пропозицію, від якої неможливо відмовитись. Сайрус повинен пограбувати іншого бандюка Йоргенсена (Жан Рено) на 500 мільйонів доларів золотом прямо в повітрі, інакше він присяде років на двадцять до в’язниці. Після недовгих вагань і завдяки стійкій моральній позиції Сайрус погоджується.
Що тут добре, а що не дуже
Мої нетривалі стосунки з фільмом “Зліт” нагадують похід інтроверта на п’ятничну вечірку – ти знаєш, що скоріше за все тобі не сподобається, але цікавість перемагає і ти йдеш на вечірку, в перші хвилини алкоголь б’є в голову достатньо сильно, щоб відчути ейфорію та радість від правильного життєвого вибору, а решту часу ти мовчки сидиш в куті, намагаючись зрозуміти хто всі ці люди і навіщо ти тут. Підозрюю, що завтра ще наздожене і похмілля, але не будемо забігати наперед.
Сумніви щодо якості фільму “Ліфт” у мене були через головну роль Кевіна Гарта та режисера Ґері Ґрея. Специфічний гумор в поєднанні з динамікою “Форсажу” – не зовсім моя комбінація. Але було цікаво подивитись на Урсулу Корберо (Токіо з “Паперового будинку”) в голівудському блокбастері. А окрім неї нам обіцяли ще й Біллі Магнуссена, Жана Рено, Вінсента Д’Онофріо та Сема Вортінгтона. З таким складом навіть посередній сценарій міг спрацювати.
Якщо ви хочете швиденько перевірити, де ще ви могли бачити цих акторів, то вам сюди: Актори фільму “Зліт” (2024)
Після перегляду першої половини фільму здавалося, що так і буде. “Зліт” дуже нагадував атмосферою “11 друзів Оушена”, радував буквально кожен його аспект – сценарій, акторська гра, операторська робота, мальовнича Венеція, ненав’язливий гумор. Я навіть подумав, що сильно помилився у своїх попередніх припущеннях, але друга половина фільму отверезила.
Поки банда Сайруса планувала пограбування 500 тонн золота дивитися було насправді цікаво, а з втіленням його в життя почався відвертий треш. Кількість сюжетних нестиковок наростала, як лавина, поки не досягла абсолютно непристойних розмірів. Те, що спочатку виглядало як винахідливе пограбування перетворилося на шоу “тупий і ще тупіший”, в якому відсутні закони фізики та здоровий глузд. Навіть якщо відключити мозок і просто дивитись на картинку на екрані, все одно виникає багато питань.
Виділивши майже всю другу половину на повітряний екшн автори звели розвиток сюжету до мінімуму і повністю зіпсули позитивне враження від першої половини. Інтрига в стосунках бандюка Сайруса і агентки Інтерполу Еббі Ґладуелл якось розсмокталася сама собою. Шикарний Вінсент Д’Онофріо як всівся в пасажирське крісло літака, так більше ми його і не бачили. Урсула Корберо перетворилась на супердівчину, яка в певний момент тупо виключилась зі сміховинним поясненням. А появу 75-річного Жана Рено на кілька хвилин для зображення неймовірно багатого, страшенно жорсткого і настільки ж тупого бандитського боса взагалі важко пояснити.
Це все дуже сумно, особливо враховуючи шикарний початок та високу якість картинки. І величезне питання до Кевіна Гарта – навіщо він зібрав стільки класних акторів, щоб змусити їх робити абсолютно неприродні речі на екрані? Ну що ж, черговий фільм Нетфліксу сів в калюжу, йому не звикати.
Чи варто його дивитись?
Фільм “Зліт” можна один раз подивитись після важкого робочого дня, коли організм вимагає невибагливих видовищ, приємних облич та мальовничих краєвидів. Головне дайте відпочити своєму мозку, інакше через абсурд подій на екрані він може почати протестувати і зіпсує весь перегляд.