Українські знавці мистецтва, що працюють та вчаться за кордоном, роблять велику справу, якій може позаздрити ціле міністерство культури України, якби йому це було цікаво. Нам варто знати імена кураторки Штутгартського музею Анни Ветцлер-Манюк та історикині мистецтва Оксани Семенік, які власними силами посприяли дерусифікації українських художників. Мабуть, вони не були в курсі, що вони маленькі люди […]
Після пошуків інформації про прізвище Неїжпапа, значення якого не є надто очевидним для сучасного українця, я вирішив придивитися до прізвища Головнокомандувача Збройних сил України генерала Валерія Федоровича Залужного. Нажаль, пошук в інтернеті не дає однозначної відповіді щодо походження прізвища. Наприклад, не можна скористатися географічним контекстом для прив’язки прізвища до певної місцевості і характерної для неї
Легко розгубитися в морі аргументів за і проти скасування російських митців. Ті, хто забороняє, пояснює свої дії тим, що в Росії всі причетні до війни. А ті, хто виступає проти заборони, говорить, що більшість хоче миру і вказує на окремих представників “великої російської культури”. Ще й називає ідіотами тих, хто наважується вважати інакше. Мені ж
Маємо новий і ну дуже показовий приклад морального падіння “звичайних” росіян. Цього разу свою гнилу сутність продемонстрували представники “великої російської культури”, тієї самої, яку так не хочуть “скасовувати” на Заході. На початку травня росіяни провели фестиваль фантастики “Інтерпрескон” разом з фестивалем “Зірки над Донбасом” в знищеному ними Маріуполі. На це збіговисько з’їхались представники творчих професій
Російський фестиваль фантастики в українському Маріуполі Читати далі »
“Ми нація українська. І в офіційному статусі повинні розмовляти тільки українською мовою. А як ти розмовляєш, коли ти зі своєю сім’єю чи з друзями, це повинен визначати кожен для себе. Усе частіше ми розмовляємо українською. У Харкові це вже стає трендом. І це дуже добре, що все частіше на вулицях Харкова звучить українська. Ми прийдемо,
Мер Харкова Тєрєхов про українську мову в Харкові Читати далі »
Нещодавно до Верховної Ради внесли законопроєкт №9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”. В ньому йдеться про можливість реєстрації одностатевих партнерств на рівні з традиційним шлюбом. Дивимось до Вікіпедії: “На сьогодні реєстрацію таких шлюбів узаконено у 34 країнах, це: Австралія, Австрія, Андорра, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Велика Британія, Данія, Еквадор, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Куба, Люксембург,
Стерненко на зв’язку – щоденна доля волань на російських болотах. Оптимістично, з гумором і нескінченними повторами, від яких іноді хочеться виключити. Дивився весь минулий рік, зараз дивлюся більше через звичку. Geek Journal – суб’єктивні враження про кіно і не тільки від Таїліра Андерсона (він же Олексій Шкробинець). Дуже оригінальна і інтенсивна авторська подача. Про кіно
Тиждень тому я писав про українську казку “Дивний камінь” зі збірки польського етнографа Оскара Кольберга “Покуття. Том 4”. Натрапив на неї, переглядаючи антикварні книжки, серед яких опинилися ця книга Кольберга видання 1889-го року. Яке ж було моє здивування, коли вчора в Остапа Українця у Фейсбуку я побачив передзамовлення на книгу “Покуття”. Він переклав працю Кольберга
Покуття. Російська культурна експансія. Твоя підпільна гуманітарка Читати далі »
Цю казку я побачив у збірці польського етнографа Оскара Кольберга “Покуття. Том 4”, яка була надрукована у 1889-му році. Текст написаний польською абеткою, але звучання передано точно, як казав оповідач. Покуття – історичний регіон на південному сході Івано-Франківщини, а мова казки українська. Для унаочнення наводжу сторінки оригінального тексту разом з моїм перекладом на українську абетку. Старався,
Кожна українська родина має тримати цю цитату російського пропагандиста Мардана в рамочці на стіні. Ще краще зробити татуювання, щоб в черговий раз не відшибло історичну пам’ять.
