Опис головного героя оповідання Костянтина Світличного “Між солов’ями” наштовхує на думку, що то вже немолода людина. Так і написано “старий холостяк”.  Завуч п’ятої школи Василь Васильович Камінчук, або просто Василяка, — як його любовно називав директор Вільховий, — сидячи в себе вдома, в гуртожитку, задумався так же тяжко і глибоко, як колись всім відомий Микита […]

З історичного роману Андрія Чайковського “Сагайдачний” можна дізнатися, що за часів Петра Конашевича-Сагайдачного теж існували “тітушки” і що їх так само кришевали тогочасні можновладці. — Бог тебе напутив, мій брате, що ти в саму пору прибув на поміч. — Воно нічого без божої помочі і божого напучення не робиться,-каже Грицько, знімаючи шапку і хрестячись побожно,

Після сьогоднішніх масованих обстрілів країною-терористом мирних українських міст нам як ніколи потрібна якась життєствердна історія для підняття духа. Вважаю, що для цього підійде розповідь про силу “руского оружія” армії Олександра Суворова. На болотах ним настільки сильно пишаються, що поназивали на його честь кожне друге військове училище, а самого його вважають засновником російської військової справи. Одним

“Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити премію миру 2022 року правозахиснику Алесю Біляцькому з Білорусі, російській правозахисній організації “Меморіал” і українській правозахисній організації “Центр громадянських свобод”, – йдеться у повідомленні Нобелівського комітету. Українцям треба припинити ображатися на західних діячів, які раз за разом закликають до складання або непостачання зброї, до переговорів, які ототожнюють українців та росіян

Історик Ярослав Грицак у великому інтерв’ю розповідає про те, чому Україна протягом століть не могла побудувати власної держави, чому 30 років незалежності не принесли очікуваного ефекту та що нам робити далі. На мій погляд ключовим моментом є зневіра українців у власні сили і постійний пошук партнера, з яким ми будемо будувати сильну державу. Після руйнування

Ми потроху звикаємо до думки, що московиті у українців крадуть культуру. В дуже широкому значенні. Від окремих поцуплених слів, яких ніколи не було ні в фіно-угорському койне, ні в татарській мові, ні в церковнослов’янському (староболгарському) діалекті, до назви самої країни: Росія – це транслітерація з грецької назви країни Русь, тобто назва нашої рідної староукраїнської держави.

Час від часу російськомовні українці, коли їм пояснюєш про необхідність переходити на українську, задають питання – а що ж мені читати, якщо на мою улюблену тему психосадомазаоналізу є публікації тільки російською або в російському перекладі? Проблема браку достатньої кількості українського вмісту (контенту) відома та болісна. Варто мати таку відповідь на це питання, яке б дійсно

Мені Винниченко завжди був відомий передусім, як політичний діяч часів боротьби України за незалежність 1917-1919 років. Про те, що він був письменником я чув, але не приділяв цьому факту великої уваги. Можете це сприймати, як акт каяття. Нажаль тільки зараз я почав прискіпливо вдивлятися в творчість українських митців. Та все ж більшість українців мене зрозуміє,

Цього разу хочу розповісти про книгу Андрія Кокотюхи для середнього шкільного віку. Не закривайте цю сторінку відразу, будь ласка! Дитячі книги бувають дуже цікавими навіть для дорослих, згадайте хоча б «Гаррі Поттера» та «Гобіта». Їх читають люди всіх поколінь, хоча спочатку вони позиціонувалися, як виключно дитячі книжки – казки, якщо хочете. А якщо це вас

Вчора я склав план виходу публікацій на сайті і за ним сьогодні випав день вірша. Тобто по суботах я збираюся ділитися з вами українськими віршами. Раніше я теж це робив, але хаотично. Тепер спробую дотримуватися графіку. Перебирати відомих авторів не хотілося і я пішов в інтернет по осінні вірші. Доволі швидко в одній збірці надибав