Анімаційний серіал “Вибухові кошенята” (Exploding kittens) оповідає про пригоди Бога, якого відправили на Землю для кращого пізнання створеного ним світу. А ще на Землі Бог повинен навчитися співчуттю, бо до цього часу він цією людською якістю особливо не вирізнявся. А щоб навчальний процес пробігав в дружній і радісній атмосфері Бога посадили в тіло кошеняти. Бо хто ж краще знається на розумінні людей, ніж коти. Вони ж такі співчутливі!
Та щоб подорож на Землю не нагадувала Богові відпустку на Гаваях паралельно з ним на Землю з Пекла вирушає Вельзевул. Його головне завдання – перекреслити своїми злими вчинками все добре, що вдасться зробити Богові. Якщо вдасться, бо він же, ну знаєте, Бог, а не якийсь психотерапевт, і він не зобов’язаний мовчки вислуховувати всю ту маячню, що проголошують людські створіння під час нападу самобичування.
Спочатку серіал навіть дуже сподобався. Перший епізод був дуже класним і здавалося, що ось він – новий “Рік і Морті”. А потім якось все загрузло у важкому сюжеті і почало пробуксовувати. Не можна сказати, що серіал повний відстій, його цілком разок можна подивитися. Та він і близько не стоїть поруч з найкращими зразками анімаційного телебачення для дорослих. Під найкращими я маю на увазі “Сімпсонів”, “Південний Парк”, “Сім’янина” та “Ріка і Морті”.
“Вибухові кошенята” взялися за тему безпосереднього втручання божих сил в життя людей, яку з різним успіхом вже пробували розкривати автори серіалів “У кращому світі”, “Добрі передвісники” та “Чудотворці“. Найбільше “Вибухові кошеняти” схожі на “Добрих передвісників”, причому їхній другий сезон, який я так і не зміг додивитися. Тут ситуація краще, принаймні в першій частині серіалу, ніхто відверти не кривляється і гумор цілком пристойний. Але бажання з кожного епізоду зробити традиційне ситкомівське повчання з мораллю зробило погану послугу. Плюс-мінус зрозуміло чим все закінчиться і дивишся тільки задля подробиць і жартів. Не ново і подих не захоплює. І цього достатньо хоча б тому, що надалі є багато серіалів та фільмів, які хоча й не нові, але все одно захоплюють подих своєю креативністю.
Дуже дивно було дізнатися, що до створення “Вибухових кошенят” долучився Майк Джадж – творець “Бівіса та Батт-Хеда“, “Офісного простору” та “Ідіократії”. Мені навіть важко сказати вклав він щось в цей серіал окрім грошей чи ні. Сподіваюсь, що ні. Принаймні, просто зараз він випускає новий сезон “Бівіса та Батт-Хеда”, який стоїть на голову вище за “Вибухових кошенят”.
Ще з цікавинок – серіал заснований за мотивами однойменної настільної гри. Але я так і не зрозумів, який елемент гри, окрім назви і зображення головних героїв кошенятами, перейшов до серіалу. Тобто, це дуже сумнівна цікавинка.
Можливо, колись під настрій я його навіть спробую додивитись.