Із великим задоволенням подивився фільм “Збори ОСББ”, навіть не очікував, що буде так добре. При цьому на мені немає рожевих окулярів, деякі хвороби українського кінематографа присутні і в цьому фільмі, але вони не сильно псують загального враження.
Дуже сподобалося, що автори не уникали складних тем, на які рано чи пізно виходили персонажі в своїх розмовах. Звісно, тут немає глибокого дослідження усіх піднятих тем і не могло бути, проте є широке охоплення.
Особливо мені було цікаво дивитися, коли із самого початку стало зрозуміло, що питання покупки генератора швидко вирішено не буде. Хоча б тому, що фільм про збори, і ними треба заповнити півтори години екранного часу. Тому можна було грати в уявну гру, намагаючись вгадати, що в наступний момент піде не так і як саме мешканці не зможуть домовитися.
Кілька разів здавалося, що розв’язка близька, але сценарій майстерно відводив персонажів від неї. І все це дозволило показати цілий ансамбль колоритних персонажів, кожен з яких має свій унікальний погляд на життя. Всі такі різні, і такі знайомі – чудова препарація сучасного суспільства.
Звісно, якщо психологія вам не цікава, то фільм скоріше не сподобається. Але від цього він не перестане бути одним з найкращих сучасних українських фільмів. При чому не тільки серед комедій. Тим більше, що “Збори ОСББ” це не зовсім комедія – в ній дуже багато драматичних елементів, які органічно вписуються в загальний наратив.
Ще бачив негативний відгук, в якому пояснюється, що ОСББ працює зовсім не так і що, відповідно, сюжет абсолютно штучний та нецікавий. Я можу зрозуміти обурення спеціаліста, але фільм цінний не через документальне відтворення принципів праці ОСББ, а через психологію персонажів. Покупку генератора можна було б замінити будь-чим і сутність від того не змінилася б. Тому я не приймаю такий аргумент. Це ж не бігання репортерів без шоломів в фільмі “Повстання штатів”, яке насправді суттєво псувало враження.
Єдина суттєва претензія – це манера українських акторів зображувати невпевненість вставляючи звуки “еее” між словами. Таке враження, що у нас ціла школа вчить цьому прийому і вміння екати не пускають в актори. Сподіваюся, що врешті-решт ми позбудемося цього місцевого колориту.
А загалом фільм “Збори ОСББ” мене надзвичайно порадував. Таку стрічку можна дивитися і неодноразово передивлятися.