Дата публікації: 2023-12-11 11:00
Рік: 2019
Режисер: Тімоті Ґрінберґ,
Актори: Алія Шокат, Десмін Боргес, Ешлін Бі, Зак Черрі, Карен Піттман, Пол Радд,
Тривалість: 3 год 30 хв. (8 епізодів)
Кошторис: -
Касові збори: -
Рейтинг IMDB: 7,2 / 10
“Життя з самим собою” – американський мінісеріал на перехресті драми, комедії та наукової фантастики. Режисером виступив Тімоті Ґрінберґ, відомий своєю роботою над “Денним шоу з Джоном Стюартом”. Цей серіал Ґрінберґ створив на замовлення Нетфлікс і був за нього номінований на Премію Гільдії Сценаристів. В головних ролях зіграли Пол Радд та Ешлін Бі. Прем’єра серіалу відбулася 18 жовтня 2019 року.
Сюжет розповідає про подружню пару Елліотів, яка ніяк не може зачати дитину. Майлс працює копірайтером, ненавидить свою працю, своїх колег, своє життя та перебуває в постійній депресії. Кейт є дизайнеркою інтер’єру і їй теж нелегко ладнати з вибрикуватими клієнтами, які власні комплекси компенсують дорогущою мармуровою плиткою. А проте, Кейт намагається бути бадьорою та тягне на собі родину до щасливого майбутнього, попри пасивний бойкот з боку Майлса.
Одного разу колега розповідає Майлсу про дивовижний салон, в якому всього за 50 тисяч доларів тобі так сильно вправлять мізки, що ти будеш щасливим решту свого життя. Майлс не замислюючись хапається за цю можливість, хоча це і коштує йому з Кейт всіх заощаджень. Ну а коли він бачить пахнущого життям Тома Брейді, що виходить із салону, жодних сумнівів у Майлса не залишається — він теж хоче бути як Том Бреді, який і в 40 років продовжував вигравати Суперболи.
Але щось пішло не за планом. За кілька годин після процедури Майлс прокидається в пластиковому пакеті під землею в якомусь лісі. Не розуміючи, що відбувається, він намагається дійти додому, хоча з одягу у нього лише памперс та саморобне взуття. Але це ще не найгірша частина, бо коли нарешті він опиняється у власному будинку, то виявляється, що там вже є один Майлс, і жоден з них не готовий поступатися своїм місцем чоловіка Кейт та хазяїна будинку.
Цей мінісеріал я подивився на одному диханні, всі 8 епізодів за 3.5 години. Він надто нестандартний, щоб чітко описати що в ньому добре, а що погане, тому для початку скажу, що він мені дуже сподобався, і можливо я буду його передивлятись, але також що він дуже на любителя, і немає жодної гарантії, що саме вам він сподобається.
“Життя з самим собою” досліджує психологію вигорання в праці та проблеми в подружніх стосунках через абсурдну концепцію перебування в тісному контакті людини і її клона. Він трохи нагадує шикарний мінісеріал з Крісом О’Даудом та Розамунд Пайк “Стан сімейного зв’язку” (State of the Union) – там не було абсурду, але так само глибоко копались в переживаннях чоловіка та дружини. До того ж і Кріс О’Дауд і Ешлін Бі є ірландцями з дуже схожою вимовою.
Абсурдність — це взагалі одна з основних ознак серіалу, через яку деякі глядачі його зовсім не зрозуміли. Я бачив дорікання в нереалістичності багатьох сюжетних ходів. Що так не роблять і сяк не вчиняють, і те давно помітили б і тут би інакше відреагували. Я це теж бачив, але на мою думку це були не сюжетні дірки, а свідомий розрахунок. Кожна така “нереалістична” ситуація спрямовує сюжет в неочікуваному та цікавому напрямку, рятує його від екранної банальності і парадоксальним чином робить його більш реалістичним. Врешті-решт, це художній серіал, а не документальне кіно. Тут треба досягати потрібного ефекту, а не крок за кроком зображувати реальність. Ну і якщо чіплятися до реалістичності, то де ви бачили, щоб людей клонували?
Цінність “Життя з самим собою” в тому, що він детально аналізує як люди реагують на складні життєві ситуації. Хоча події, що призвели до цих ситуацій абсолютно фантастичні, емоції та думки дуже реальні. Будь-хто знайомий зі складнощами в стосунках або з вигоранням на роботі зразу відчує щирість в поведінці головних героїв. Часто сюжет розгортається не туди, куди звикли сучасні глядачі, а туди куди привело б реальне життя. Це відбувається постійно по ходу серіалу, те ж саме стається і в його кінцівці. Може здатися, що головної відповіді ми так і не побачили, а на мою думку, фінал і є тією самою відповіддю. Просто метою фіналу як і всього серіалу є не провести історію від початку до кінця, а показати складність життя. Нехай і в такий чудернацький спосіб.
Звичайно все могло бути інакше, якби не головні актори Пол Радд і Ешлін Бі. Вони обидва зіграли пречудово, особливо враховуючи складність персонажів. А Пол Радд взагалі приголомшив, зобразивши дві дуже різні копії самого себе. Мені давно подобається, як він грає, і я кажу зовсім не про його марвелівські блокбастери, а про маловідомі фільми типу “Вони прийшли разом” чи гумористичні скетчі в телевізійних шоу. Але в “Житті з самим собою” він показав якийсь захмарний рівень.
“Життя з самим собою” варто подивитись, якщо ви любите психологічні серіали і не проти контрольованого абсурду. Мінісеріал намагається показати всю складність подружніх стосунків та проблему персонального вигорання, використовуючи для цього фантастичну базу, абсурдні сюжетні повороти та трошки доброго гумору. Дуже рекомендую.