Все завжди і водночас / Everything Everywhere All at Once

Дата публікації: 2023-04-17 12:00

Рік: 2022
Режисер: Ден Кван, Деніел Шайнерт,
Актори: Джеймі Лі Кертіс, Джеймс Хонг, Джонатан Ке Кван, Мішель Єо, Одрі Василевські, Стефані Сюй, Таллі Медель,
Тривалість: 2 год. 19 хв.
Кошторис: $ 14 300 000
Касові збори: $ 139 000 000
Рейтинг IMDB: 7,9 / 10

Перший раз цей фільм я подивився минулого року. Якби я написав відгук по результатам одного перегляду, то цей був би суцільний хаос, такий, як і сам фільм. Але вже тоді “Все завжди і водночас” впевнено йшов до своїх кількох Оскарів, тож довелося дати йому ще один шанс. І ось по результатам повторного перегляду я й пишу цю рецензію.

Фільм оповідає про жінку Евелін (Мішель Єо), яка настільки заплуталась в своєму житті, що від неї збирається йти чоловік Веймонд (Джонатан Ке Кван). З донькою Джой Вонг (Стефані Сюй) суцільні непорозуміння, які зовсім не полегшує присутність батька Гон Гона (Джеймс Гонг). А ще треба тягти на собі сімейний бізнес з прання білизни, до податкового боку якого уважно придивляється зловісна інспекторка Дейрдра Бобейрдр (Джеймі Лі Кертіс). Автори розмірковують, яким би було життя Евелін за інших обставин. Вони зазирають в безліч паралельних світів (звідти слово “все” в назві фільму), вільно пересуваються в часі (завжди) і з цього різноманіття подій намагаються побудувати цілісну історію (водночас), яка б дала відповідь на питання хто винуватий і що робити.

На мою думку вдалося їм це не дуже добре. Фільм ну дуже довгий, а фінальна мораль зовсім не відповідає масштабу дій. Складається враження, що автори навмисно ускладнили перебіг подій, щоб фільм здавався глибшим, ніж він є насправді. За сюжетом дуже важко слідкувати – події змінюються з калейдоскопічною швидкістю, глядачеві зовсім не дають часу переварити побачене, одна інтенсивна сцена різко змінюється іншою. Хоча окремі елементи фільму є дуже цікавими, шалений монтаж місцями перетворює перегляд на справжні тортури. До того ж він необґрунтовано розтягнутий. Без багатьох сцен можна було б легко обійтись, оскільки частина з них не несе жодного смислового навантаження. Натомість фільм за їх відсутності тільки б виграв.

Читати:  Операція "Фортуна": Мистецтво перемагати / Operation Fortune: Ruse de Guerre

Автори буквально звалили “все” в купу. Зрозуміло, що це був їх художній задум, але можна ж було якось фільтрувати матеріал, не вивалюючи на глядача всі свої комплекси і сексуальні фантазії, що безпосередньо не стосуються історії. Філософські розмови змінюються лихим екшеном, а розумні тонкі жарти відвертою вульгарністю. Я не якийсь там мораліст, але усьому своє місце. Тут же багато речей виглядало абсолютно недоречними.

Акторська гра – одна з речей, заради якої фільм все таки треба подивитись. Мішель Єо разом з Джонатаном Ке Кваном створили чудовий акторський дует, грою якого можна насолоджуватись в проміжках між екранним мерехтінням. Зірок з неба вони не хапають, другопланова Дейрдра Бобейрдр все одно виглядає більш цікавою за них обох, але грають переконливо. Персонажі у них вийшли дуже цікаві, не здивуюся, якщо після успіху фільму за них візьмуться голлівудські боси і ми побачимо який-небудь серіал за мотивами. Врешті-решт, матеріалу у авторів явно вдосталь.

Чесно кажучи, я сподівався, що тут буде більше Джеймі Лі Кертіс. Зараз вона переживає другу молодість, знову почавши з’являтись у фільмах найвищого ґатунку. Нажаль, після чудового початку її роль звелася до мерехтливої появи тут і там, а шкода. Податковий інспектор Дейрдра Бобейрдр своєю колоритністю заслуговувала на значно більше. Тим не менш, гру Джеймі Лі Кертіс все одно варто побачити.

Чи заслуговує фільм на свої сім Оскарів? Багато хто задається цим питанням, але я б не надавав цьому великого значення. Жодні нагороди не змусять вас отримувати насолоду від фільму, який вам не подобається. А думка невідомих загалу людей на тему мистецтва настільки часто не збігається з суспільною, що нею взагалі давно не варто перейматись. Тим більше, що в нагородженнях подібного масштабу більше політики, ніж мистецтва, і нехай нею займаються ті, кому це потрібно – люди шоу-бізнесу.

Читати:  Сіра людина / Gray Man

“Все завжди і водночас” – фільм дуже неоднозначний, дехто називає його навіть революційним. Як на мене, то нічого принципово нового нам не пред’явив, підмінивши глибокий сенс екранним мерехтінням. Хоча окремі елементи фільму цілком заслуговують на увагу, дивитися його важко через перенасичення подіями. Мораль, яку до нас спробували донести, зовсім не є настільки складною, щоб для цього знадобилося більше двох годин. Хоча фільм цілком заслуговує на увагу, я не поділяю загального захоплення і став би його рекомендувати із великими застереженнями щодо надмірної хаотичності і непотрібної вульгарщини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *