Сайнфелд / Seinfeld

Дата публікації: 2023-10-09 09:29

Рік: 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997
Режисер: різні режисери,
Актори: Вейн Найт, Джейсон Александр, Джеррі Сайнфелд, Джулія Луїс-Дрейфус, Ліз Шерідан, Майкл Річардс,
Тривалість: 180 епізодів по 22-24 хв.
Кошторис: $ 20 000 (перший сезон) - $ 2 000 000 (останній сезон)
Касові збори: -
Рейтинг IMDB: 8,9 / 10

«Сайнфелд» – це американський ситком, який був створений Ларрі Девідом і Джеррі Сайнфелдом. Серіал вийшов в ефір з 1989 по 1998 рік і здобув неймовірну популярність завдяки своєму гумору та унікальному підходу до сюжетів.

Серіал розповідає про щоденне життя коміка Джеррі Сайнфелда в місті Нью-Йорк. Він дружить зі своєю колишньою дівчиною Елейн Бенес (Джулія Луїс-Дрейфус), найкращим другом невдахою Джорджем Костанцею (Джейсон Александр) та ексцентричними сусідом Космо Крамером (Майкл Річардс).

Хоча “Сайнфелд” називають “серіалом про ніщо”, оскільки більшість епізодів зосереджені на повсякденних, непринципових ситуаціях та банальних розмовах, автори серіалу категорично з цим незгодні. Ідея серіалу була в тому, щоб показати звідки стендап комік бере натхнення для своїх жартів. Що весь той гумор, що ми чуємо від коміків, постійно оточує нас і треба тільки його розгледіти.

При першому перегляді “Сайнфелд” здався мені поверховим і не дуже дотепним, потім я втягнувся, рівень значно підвищився, але він все одно залишався несхожим на популярні комедійних серіали типу “Друзів”. І тільки потім я зрозумів, що шукати подібність треба було в іншому місці, а саме в анімованих серіалах – “Південний Парк” і “Гріффіни” попри зовнішню відмінність мають значно більше спільного з “Сайнфелдом”, ніж “Друзі”. А все завдяки використанню принципу “нема обіймів, нема навчання”.

“Нема обіймів, нема навчання” (англ. “No hugging, no learning”) – це принцип, відповідно якого треба уникати кліше та традиційних елементів, які були загальними для багатьох інших комедійних телепрограм. “Нема обіймів” (No Hugging) означає відсутність надзвичайно емоційних чи мімічних моментів, таких як обійми. Герої “Сайнфелду” рідко демонструють глибокі почуття один до одного, і вони ніколи не вирішують свої конфлікти обіймами чи милуваннями. “Нема навчання” (No Learning) означає відсутність моральних повчань. У більшості серіалів герої можуть зробити помилку або зіткнутися з конфліктом, який потім вирішується через важливий вчинок або життєвий урок. У “Сайнфелді” персонажі ніколи не розвиваються в емоційному чи моральному плані. Вони залишаються такими, які є, і не навчаються на своїх помилках.

Читати:  По той бік життя / Afterlife

До “Сайнфелда” ніхто нічого подібного не робив, але це не значить, що він одразу зробив революцію. Перший сезон Лері Девіду і Джеррі Сайнфелду довелося пробивати з великими зусиллями, він містив всього 5 серій і не передбачав продовження. На щастя, обставини склалися так, що авторам замовили другий сезон на 13 серій і далі справи пішли краще, а принцип “нема обіймів, нема навчання” став широко використовуватися, хоча і залишився більшою мірою нишевим розв’язанням. Натомість деякі серіали використали гібридний підхід, коли деяка моральна динаміка і елементи розвитку присутні, але поступаються великій кількості ситуативного гумору і сатири. Наприклад, це відбувається в серіалах “Теорія Великого Вибуху” і “Як я зустрів вашу маму”.

Але цінність “Сайнфелду” не тільки в його новаторстві. Він був і залишається одним з найбільш впливових і популярних серіалів в історії телебачення. Свого часу він був номінований 68 раз на премію Еммі і виграв 10 з них, а загалом отримав більше 40 різних нагород. В 2021 році він нарешті з’явився на Нетфліксі, де я його і переглядаю.

“Сайнфелд” важко дивитись в режимі бінджвотчінґу або, інакше, в режимі телезапою, через специфічний гумор і насиченість халепами, в які втрапляють головні персонажі. Одна-дві серії на день для підняття гумору мені цілком вистачає, і в такому режимі серіал дивитися можна дуже довго.

Чи варто його дивитися взагалі? Безумовно, хоча не всім може відразу зайти. Але якщо втягнутися, то потім буде важко зупинитися. Нехитрі на перший погляд персонажі з часом обростають подробицями, отримують необхідну глибину, але практично не змінюються, просто ми дізнаємось про них більше.

Головним героєм серіалу “Сайнфелд” є стендап комік Джеррі Сайнфелд, якого грає стендап комік і актор Джеррі Сайнфелд. В серіалі він є вигаданою телевізійною версією самого себе, тому в перших сезонах кожний епізод містить вставки зі стендапів Джеррі Сайнфелда, тематично прив’язані до сюжету. Спочатку це збивало з пантелику, якщо не дратувало, але потім стало сприйматись, ніби так завжди і було. Сайнфелд не виглядає видатним актором навіть, як для телевізійного серіалу, але він компенсує це розслабленістю і природністю буття самим собою. Його персонаж впевнений у собі, займається улюбленою справою, живе на Мангеттені і будь-які негаразди сприймає як дрібні життєві незручності.

Читати:  Рембо: перша кров / First Blood

Елейн Бенес, колишня дівчина Джеррі, значно розумніша за Джеррі і за всіх навколо, теж не пасе задніх, але надто цілеспрямована і самовпевнена, через що постійно потрапляє в різні кумедні ситуації. В серіалі вона втілює загальний образ колишніх подруг творців серіалу Джеррі Сайнфелда і Лері Девіда. Грає її акторка Джулія Луїс-Дрейфус, про яку я до “Сайнфелда” щось чув, але ніде не бачив, а коли готувався писати цей текст, то дізнався, що вона отримала цілих 11 нагород Еммі і тільки одну з них за серіал “Сайнфелд”.

Сам Ларрі Девід став прообразом Джорджа Констанци, найкращого друга Джеррі. Джордж невисокий, лисуватий, незграбний, заздрісний, дріб’язковий і, щиро кажучи, повний невдаха. Цей персонаж буквально створений для сатири над суспільством, оскільки йому постійно щось від цього суспільства потрібно, а суспільство нічим не хоче ділитися задарма. Тому Джорджу без кінця доводиться вигадувати різні способи, як залишитися на плаву.

Четвертий і останній головний персонаж – Космо Крамер, сусід Джеррі, який кожного разу несподівано і ефектно з’являється на порозі квартири Джеррі. Спочатку він здався мені занадто ексцентричним, його кривляння зовсім не вписувалося в стандарти сіткомів, але як і кожний інший персонаж він набув глибини, яка дозволила йому по-справжньому засяяти. Коли зараз дивишся на те, яку шалену експресію надав актор Майкл Річардс своєму персонажу, то розумієш, що це щось абсолютно унікальне і неймовірне. З одного боку Крамер є не дуже позитивним персонажем, у нього не сильно водяться гроші і він часто вигадує дивні способи вирішувати життєві питання. Він чимсь нагадує прихильника різноманітних теорій змов, тільки не злого на весь світ, а такого незграбного і просвітленого. Ним одночасно захоплюєшся і ненавидиш, і він ніколи не залишає байдужим. Ну і на його різноманітні привабливо-недоречні істерії можна дивитися вічно.

Якщо довжина цього тексту вас ще не переконала в тому, що серіал “Сайнфелд” мені дуже сподобався і я щиро раджу його спробувати всім, то можу тільки додати, що його повинен подивитись кожен любитель кіно і серіалів. Він є на Нетфліксі, нажаль без української звукової доріжки, але це добра нагода підтягнути свою англійську і почути знаменитий дивний голос Джеррі Сайнфелда в оригіналі.

Оцініть серіал "Сайнфелд"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *