Паперовий будинок: Берлін / Money Heist: Berlin

Дата публікації: 2023-12-29 08:00

Рік: 2023
Режисер: Алекс Піна,
Актори: Бегонья Варгас, Іціар Ітуньо, Мішель Хеннер, Найва Німрі, Педро Алонсо, Хуліо Педро Фернандес,
Тривалість: 6.5 год. (8 епізодів по 40-60 хв.)
Кошторис: -
Касові збори: -
Рейтинг IMDB: 7,6 / 10

“Берлін” (або “Паперовий будинок: Берлін”) – іспанський кримінальний серіал продюсера, сценариста та режисера Алекса Піни. “Берлін” є приквелом іншого популярного серіалу Піни – “Паперового будинку“. В головних ролях зіграли Педро Алонсо, Трістан Уллоа, Мішель Хеннер, Бегонья Варгас, Хуліо Педро Фернандес, а також дві зірки “Паперового будинку” – Найва Німрі та Іціар Ітуньо. Прем’єра серіалу відбулася на Нетфлікс 29 грудня 2023 року.

Сюжет серіалу

Як і раніше команда злочинців готує велике, нетипове і нахабне пограбування. Щоб керувати нею міг найбільш харизматичний персонаж “Паперового будинку” на прізвисько Берлін час відмотали на декілька років до подій оригінального серіалу. А задля романтичності місцем пограбування зробили Париж.

Жодних монетних дворів та боротьби проти корупційної фінансової системи ви тут не побачите. Берлін з компанією крадуть дорогоцінності на суму 44 мільйони євро, які зберігаються в сейфі будинку аукціонів. Одночасно з тим Берлін намагається вкрасти серце молодої та наївної дружини директора цього будинку, а члени його команди змушені розбиратися із власними романтичними переживаннями.

Вибухонебезпечне поєднання злочинної авантюрності та шаленого кохання не може не призвести до повного безладу, коли все летить навпіл шкереберть. Попри це злочинцям якимсь дивовижним чином все ж таки вдається здійснити першу частину свого плану, надуривши французьку поліцію, як дітей. І тоді їй не залишається нічого іншого, як запросити допомогу з Іспанії, яку радо нададуть наші старі знайомі інспекторки Алісія Сьєрра і Ракель Мурільо.

Що тут добре, а що не дуже?

Серіал “Берлін” заздалегідь був вписаний в жорсткі рамки формату “Паперового будинку” – винахідливе пограбування, команда злодіїв, геніальний мозок і купа виконавців, а також нескінченні романтичні й не дуже стосунки. Всього цього в “Берліні” досхочу, і якщо вам подобався “Паперовий будинок”, особливо його друга частина, то “Берлін” вас навряд чи розчарує. Тут немає Професора, Ріо та Токіо, а все крутиться навколо найбільш харизматичного персонажа, заради якого події пересунули назад в часі, так що постарілий Педро Алонсо грає помолоділого Андреса Де Фонольосу на прізвисько Берлін.

Педро Алонсо заслужено є головною зіркою серіалу. Ще в першій частині “Паперового будинку” його наприкінці дуже необережно вбили, не здогадуючись, що саме цей персонаж принесе авторам найбільше грошей, і в другій довелося викручуватись за допомоги нескінченного флешбек-шоу. А з власним серіалом Берліна зробили ще простіше – перенесли його в невизначене минуле і готове. Поки що цей метод працює, Педро Алонсо продовжує радувати своєю грою, але якщо так далі піде, то ми дочекаємось дня, коли 70-річній Алонсо буде грати студента Берліна, який планує своє перше геніальне пограбування. Не впевнений, що я б хотів це побачити.

Окрім Педро Алонсо нам знову показали чудових Найву Німрі та Іціар Ітуньо, які грали інспекторок поліції в “Паперовому будинку”. В першому сезоні “Берліну” у них було небагато праці, але натяк на другий сезон дозволяє припустити, що ми ще побачимо цих полювальниць на злочинців. Для сюжету їм теж довелося “помолодшати”, хоча відразу видно, що це їм не дуже вдалося. А ще сильно здивувала поява іспанських інспекторок в Парижі та поводження там ніби у себе вдома. Не знаю, що саме цим хотіли сказати автори серіалу, але виглядало це як наїзд на французів, яким і по ходу серіалу кілька разів діставалося.

Хоча в цілому “Берлін” вписується в очікування від приквелу “Паперового будинку”, він має декілька суттєвих відмінностей, які не всім можуть сподобатись.

По-перше, тема кохання тут затьмарює саме пограбування, яке не є сильно вражає своєю винахідливістю і за виконанням якого слідкуєш скоріше механічно, за інерцією. Справжні ж бурі вирують в стосунках між Берліном та Каміль, інфантильною дружиною директора будинку аукціонів, а бурі меншого розміру між всіма іншими персонажами. Хотілося б, звісно, більшої уваги до кримінального таланту персонажів, але така вже специфіка “Берліну”, зачарованого романтичною атмосферою Парижу, який, окрім того, знімали ще й в сонячному Мадриді. Ось такі уроки географії від Алекса Піни.

По-друге, персонажі та актори “Берліну” вцілому суттєво поступаються харизмою героям “Паперового будинку”. Можливо, їх спеціально зробили менш виразними для підкреслення величі Андреса Де Фонольоси, а можливо, актори рівня Урсули Корберо та Мігеля Еррана з’являються в Іспанії не так часто, як хотілося б. В кожному разі, по-справжньому сподобалася своєю грою мені тільки Міхель Хеннер, яка зіграла хакерку Кейлу, і може ще Трістан Улоа – напарник Берліна Дам’ян. Хлопців Роя та Брюса я з трудом навчився відрізняти ближче до четвертого епізоду, а дівчина Кемерон не тільки програвала в порівнянні Токіо і Найробі, але й взагалі виглядала дуже блідо, попри шоколадний колір своєї шкіри

Нарешті, “Берлін” не несе жодної соціально важливої ідеї. Після нього ніхто не буде ходити на паради в масках Сальвадора Далі та боротися проти державного насилля. Це звичайна побутова крадіжка з купою інтриг, не обтяжена високою мораллю. Важко однозначно ствердити добре це чи погано, але напевно відсутність подібного месседжа суттєво знизить глибину сприйняття серіалу.

Чи варто його дивитись?

“Паперовий будинок: Берлін” напевно варто подивитись всім прихильникам оригінального серіалу та персонально фанам Педро Алонсо. Також він може припасти до вподоби любителям пристрасного кохання в романтичному Парижі. Звісно, якщо ви не проти пограбування, яке відбувається десь на фоні й не сильно псує загальну атмосферу любові, радості та божевілля.