Дата публікації: 2023-06-27 12:00
Рік: 2020
Жанри: бойовик,
Режисер: Сем Харгрейв,
Актори: Адам Бесса, Гольшіфте Фарахані, Девід Гарбор, Кріс Гемсворт, Неха Махаджан, Панкадж Тріпаті, Пріяншу Пайнюлі, Рандіп Худа, Рудракш Джайсвал, Сем Харгрейв, Сурадж Рікаме, Шатаф Фігар,
Країна: США,
Тривалість: 1 год. 56 хв.
Кошторис: $ 65 000 000
Касові збори: - (стрімінг, Нетфлікс)
Рейтинг IMDB: 6,8 / 10
Я не дуже люблю сучасні бойовики через їхню надмірну серйозність, невиразність головних героїв і загальну одноразовість. Можливо, проблема в тому, що я до сих пір при слові “бойовик” згадую 80-ті і тягнуся передивитись “Рембо”, “Командо” та “Хижак”. Звичайно і зараз серед них трапляються родзинки на кшталт “Швидкісного потягу“, “Люта нічка” і вся серія про Джона Уіка, але значно більше є відвертих одноденок. “Евакуацію” я подивився тільки тому, що вона є на Нетфлікс та в ній грає Марвелівській Тор Кріс Гемсворт. І вона мене не розчарувала – така ж серйозна, сіра та невиразна, як я і очікував.
Головний герой Тайлер Рейк (Кріс Гемсворт) – бойовий ветеран та безжальний найманець, який гроші цінує більше, ніж своє життя. Одного разу йому пропонують заробити, взявши участь в місії рятунку Ові Махаджана-молодшого (Рудракш Джайсвал), сина індійського наркобарона Ові Махаджана-старшого (Панкадж Тріпаті). Ові був викрадений злочинним босом Аміром Асіфом (Пріяншу Пайнюлі), і тепер його життя знаходиться під загрозою. Тайлер згоджується на завдання і разом зі своєю командою відправляється рятувати хлопця, якого тримають в місті Дакка, Бангладеш.
Сюжет повторений мільйон разів, тому аналізувати хто кого від кого рятував, хто виявся другом, а хто зрадником, немає жодного сенсу. Несподіванки, якщо і присутні в цьому фільмі, то рівно настільки, щоб сюжет не вилився в непристойно прямолінійну історію. Заради нього точно не варто витрачати майже дві години свого часу, але від бойовика ніхто і не очікує сюжетної глибини.
Натомість дуже класно зняті численні бойові сцени, що і не дивно, оскільки режисером фільму є колишній каскадер Cем Харгрейв. Вони підтримували мінімальний інтерес до подій на екрані і змусили мене додивитись фільм до кінця. Власне, якщо і є щось хороше в “Евакуації”, то це якісний безперервний екшн, під який можна було б відключити мозок і насолоджуватись мочиловом на екрані, якби не …
Абсолютно сірі герої, всі, як один. Навіть Кріса Гемсворта тут важко впізнати – це вже не роздовбай-Тор і ще не втрачений для світлої сторони життя Джон Уік. Він більше нагадує персонажа Раяна Ґослінґа із фільму “Сіра людина” – таке ж неймовірно круте і невимовно сіре створіння, хоча і в цьому аспекті Гемсворт поступається Гослінгу. Мабуть брати Руссо, які виступили продюсерами обох фільмів, настільки перенаситились режисерством Марвелівських блокбастерів, що тепер їх душа вимагає чогось зовсім протилежного. Тобто, я не знаю заради кого треба дивитися “Евакуацію” … Хоча, ні. Я згадав, що на кілька хвилин на екрані з’являється Девід Гарбор і додає трошки фарб в це сумне болото. Але заради Гарбора краще подивіться “Люту нічку”.
Але навіть прохідний сюжет і невиразні персонажі не обов’язково зроблять фільм неоглядувальним, якщо в фільмі є приваблива атмосфера. Саме вона багато в чому посприяла успіху перших фільмів про Джона Уіка. Натомість в “Евакуації” все рівно навпаки. Ми постійно дивимося на бідність, бруд, пилюку, обшарпані стіні, тваринну жорстокість і переймаємось атмосферою безвиході. Вона по-своєму пізнавальна, оскільки не в кожному фільмі події відбуваються в Бангладеші. Та я не впевнений, що голівудські блокбастери повинні підсилювати і без того не дуже оптимістичне враження від правил, за якими живе цей світ. Можливо, в США все настільки чудово і нудно, що тамтешнім глядачам потрібне подібне нагадування, але українці і без Тайлера Рейка дуже добре знають про цю несправедливість.
Я не знаю кому можна рекомендувати “Евакуацію”. Навіть якісно поставлені бойові сцени розбиваються о гнітючу атмосферу і сірість персонажів. Сумніваюся, що любителі бойовиків після перегляду фільму планують сумними очима дивитись на захід Сонця і розмірковувати про фіговість життя, а саме такий посмак залишає “Евакуація”. Врешті-решт, для цього у нас є новини.