“Ла Палісіада”

Дата публікації: 2025-01-28 12:05

Рік: 2023
Жанри: драма,
Режисер: Філіп Сотниченко,
Актори: Андрій Журба, Валерія Олейникова, Василь Маняк, Данило Бондарев, Новруз Пашаєв, Олександр Малєєв, Олександр Пархоменко, Олена Медведєва-Мамчур, Сана Шахмурадова-Танська, Ярема Малащук,
Країна: Україна,
Тривалість: 1 год. 40 хв.
Кошторис: ₴ 13 000 000
Касові збори: ₴ 1 500 000
Рейтинг IMDB: 6,3 / 10

Фільм “Ла Палісіада” не є традиційним художнім фільмом, в якому окремі сцени працюють на загальну сюжетну лінію. Через це його напевно дуже важко дивитися та оцінювати не любителям експериментального кіно. Проте відгуки і рецензії в інтернеті всіляко підкреслюють позитивні сторони фільму та той факт, що “Ла Палісіада” гідно виступила на численних фестивалях. Але масовий глядач на це не повівся – при витрачених 13 мільйонах гривень фільм зміг зібрати лише 1.5 мільйони. Я б сильно здивувався, якби він успішно прокотився, але цього не сталося і вберегло мене від спроб пояснити цей факт.

Фільм заявлений як іронічний детектив, але я б ніколи в житті не назвав його ані детективом, ані іронічним. Для детективу тут відсутня головна складова – пошук вбивці та доведення його провини. Вбивцю нам показують на самому початку, а провину так і не доводять. Іронію тут можна угледіти, мабуть, тільки в зображенні реалій того часу, які зараз видаються кумедними. Якщо вас смішить той факт, що фляшка коштувала півтора мільйона, то ви побачите іронію. Я ж все це пам’ятаю без жодних фільмів і для мене це проста псевдодокументалістика.

Добре, не проста. Художня і дуже якісно зроблена псевдодокументалістика. Заради неї, напевно, і варто дивитися “Ла Палісіаду”. Якщо з якоїсь причини у вас виникне бажання зануритися в атмосферу дев’яностих, то цей фільм для вас. Авторам фільму, схоже, хотілося зробити саме це – показати дев’яності такими, як вони є – без надмірної драматизації. Це у них вдалося, але від цього постраждала історія. Вона була відтіснена на узбіччя живими картинками дев’яностих, що за будь-якої нагоди заповнювали собою весь дозволений час.

Але все ж фільм отримав своїх шанувальників. Найбільше їх зібралося в журі національної кінопремії “Кіноколо”, яка віддала йому приз “Найкращого повнометражного ігрового фільму”. А от якби ностальгія за якістю перемогла ностальгію за дев’яностими, то перше місце повинен був би отримати дійсно класний фільм “Люксембург Люксембург”.

Називати фільм поганим я не буду – у нього є свої переваги, але прикидатися, що це добротне кіно, яке сміливо можна рекомендувати знайомим та друзям я теж не буду. У нього є своя вузька аудиторія, але не більше.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *