Дата публікації: 2024-10-19 02:14
Рік: 2024
Жанри: горрор, драма, зомбі,
Режисер: Карло Ледесма,
Актори: Айден Тайлер Патду, Б'юті Гонзалес, Марко Маса, Сід Лусеро,
Країна: Філіппіни,
Тривалість: 2 год. 22 хв.
Кошторис: -
Касові збори: - (стрімінґ Нетфлікс)
Рейтинг IMDB: 5,1 / 10
Цей допис про філіппінський фільм “Зовні” (Outside). Відгуки на американський серіал “Ззовні” (From) знаходяться тут: серіал “Ззовні”.
Фільм «Зовні» (англ. Outside) — це філіппінська постапокаліптична драма жахів, режисована Карло Ледесмою. Дата виходу фільму на Netflix – 17 жовтня 2024 року. Головні ролі виконали актори Сід Лусеро (Френсіс), Б’юті Гонзалес (Айріс), Марко Маса (Джошуа) та Айден Тайлер Патду (Лукас). Стрічка представляє унікальну комбінацію жанрів: зомбі-апокаліпсису та психологічної драми. Фільм “Зовні” відрізняється від більшості інших зомбі-жахів своєю глибокою сюжетною лінією, що фокусується на родинних стосунках і психологічній травмі.
Сюжет
Сюжет фільму розповідає про родину Абель, яка намагається врятуватися від зомбі-апокаліпсису. Головний герой, Френсіс, разом із дружиною Айріс і двома синами, Джошуа і Лукасом, втікаючи від невідомої епідемії, повертається на стару ферму своїх батьків. Вони намагаються знайти прихисток від численних зомбі, які, втім, виявляються не єдиною загрозою, з якою їм доводиться зіткнутися. Френсіс починає втрачати контроль через свої психологічні травми, спричинені жорстоким ставленням батька в дитинстві. До цього додається конфлікт у його шлюбі з Айріс.
Не дуже філіппінський фільм жахів
Я не великий фанат фільмів жахів, але цей мене привабив своїм філіппінським походженням. Цікаво було дізнатися чи на Філіппінах під фільмом про зомбі розуміють те ж саме, що й в США.
Виявилося, що не зовсім те ж саме, бо фільм не стільки про зомбі, скільки про сімейне насилля, але в іншому він мало відрізнявся від середнього низькобюджетного американського фільму. Навіть сільська місцевість з одинокими будинками була схожа на ту, що ми безліч разів бачили в голівудській продукції. Хиба що актори були не білі і не чорні. Хоча головний герой моментами підозріло нагадував Семвайза Ґемджі з кінотрилогії “Володар Перснів”.
Затягнута багатозначність зі смаком зомбі
Під час перегляду відразу стало зрозуміло, що між головними героями (подружня пара) напружені стосунки і що нам не збираються швидко пояснювати, що саме сталося. Вже з перших хвилин фільм взяв напрямок на затягнуті сцени і багатозначні натяки, з яких ми повинні були скласти цей психологічний пазл до купи, відбиваючись від настирливих зомбі.
Ще кидалося в очі те, що заради створення напруженої атмосфери і досягнення художнього ефекту режисер був готовий пожертвувати здоровим глуздом та натуралістичною грою акторів. Наприклад, в одній сцені батько сміливо йде в невідоме, а дружина з дітьми спостерігають за ним з безпечної відстані, а вже в наступній сам батько спокійно дивиться, як син пробує зняти ключі з трупа, а той передбачувано на нього падає.
Ще в іншій сцені син в підлітковому віці радіє якійсь дурниці так, нібито йому немає ще й п’яти років. І при цьому деякі критики примудряються стверджувати, що вони давно не бачили такої класної гри від акторів дітей. Гра непогана, з мінімальною кількістю ляпів, але зовсім не видатна.
Я не можу сказати, що фільм поганий. Якби його скоротити на півгодини, то вийшло б мабуть чудова психологічна зомбі-драма, як це не смішно звучить. Навіть в такому форматі, як він вже з’явився на екранах його можна спробувати подивитися, і комусь він напевно сподобається. Принаймні складність сімейних стосунків і розвиток їх до дуже невеселого кінця заслуговує на увагу. Також приємно поставити галочку “я дивився філіппінський фільм жахів”. Та все ж в ньому занадто мало речей, які б відрізняли його від звичайного американського фільму.
Накручена психологічність
Що стосується сутності психологічної драми, то вона є з одного боку цікавою, з іншого непотрібно накручена. Сама назва фільму “Зовні” звучить чи то як іронія, чи як спроба надурити глядача. Мовляв, нас закликають пильнувати те, що відбувається “зовні”, коли справжня небезпека зачаїлася “всередині”.
Автори створили відразу кілька джерел конфлікту, хоча можна було б зфокусуватись на найбільш важливому з них. Через це виникає відчуття надуманості, коли глядача намагаються приголомшити всіма можливими способами. До яких можна віднести й появу зомбі.
Оскільки весь фільм побудовано на натяках, то ми так і не дізнаємось, що сталося, як люди почали перетворюватися на зомбі та що відбувається з країною зараз. Люди тікають кудись на північ в гори (?) Мені навіть довелося відкрити мапу Філіппін, щоб зрозуміти де в них північ і де на півночі гори. Частково це прояснило ситуацію, а частково заплутало, бо Філіппіни знаходяться на кількох островах, тобто наземної дороги може не вистачити, а головні герої пересуваються автомобілем. До того ж навіть північні острови залишаються островами оточеними водою – пастками, з яких порятунку немає. Чи є? Хотілося б краще розуміти можливий розвиток подій. Але оскільки зомбі тут виключно для приваблення уваги, а нам не дають чітких відповідей навіть на більш важливі питання, то ці подробиці так і залишаться без відповіді.
Висновок
Фільм “Зовні” – непоганий психологічний фільм жахів, який може сподобатись любителям страхітливих психологічних драм. А може й не сподобатись через затягнутість окремих сцен і самого фільму. Можна було б перемотати, але тоді є ризик пропустити один з важливих натяків, які розкидані по фільму тут і там. Не рекомендую, але й не відмовляю.