І коли мені здалося, що серіал став трошки кращe, він відразу став трошки гіршe і закінчився.
Головна лінія бдсм-кохання канцлерши і полковника питань не викликає – хворим було, хворим померло. Якби вони жили довго і щасливо, то це був би перебір навіть для “Режиму”. Як саме це сталося розповідати не буду – немає сенсу спойлерити без потреби.
Більш цікавить мене політична складова і паралелі з реальним світом. А тут автори серіалу чітко послідували виразу “У кого, що болить, той про те і гомонить”.
Українцям та більшості колишній радянських країн та країн соціалістичного табору очевидно, що в зображені в серіалі події повинна була б втрутитися росія. Стати на бік диктатора і не допустити зміну режиму. І автори “Режиму” саме так і зробили, тільки замість росії на допомогу диктатору прийшли … США. Та-дам! Кінець циркової вистави!
Я можу спробувати натягнути сову на глобус і знайти пояснення в стилі – путін тримається при владі тільки тому, що США негласно його підтримують. Але проти цієї теорії виступає кілька факторів – на росії немає громадянської війни (якщо не враховувати невдалого походу пригожина на москву, який стався настільки недавно, що його просто не встигли б вписати в сценарій), путін не мав і не має реальних конкурентів всередині країни, зброєю йому допомагають зовсім не штати, а інші братські диктатури. Тому таке пояснення є занадто тонким, щоб не заході його зрозуміли в такому ключі.
А значно більш охоче віриться в те, що підтримкою США диктатора в серіалі нам товсто натякають на підтримку США диктаторів в реальному житті. І тут на думку спливає звісно Ізраїль, якому США дуже сильно допомагають зброєю і уряд якого під керівництвом Нетаньягу має авторитарну репутацію. Там теж є поділена на частини країна, що знаходяться між собою практично в стані війни. На цьому, щоправда, паралелі закінчуються, але сам факт допомоги США багатьом на Заході може вказати на Ізраїль.
Можна розглянути ще одну фантастичну версію, яка базується на тому, що США зброєю допомагають ще й Україні. Частина західного радикального політикуму підтримує версію, згідно з якою війна розпочалася через бажання НАТО розширитися далі на схід. Військове правління Зеленського теж має певні ознаки диктатури, і проросійські пропагандони радо ігнорують причини такого стану, роздмухуючи сумнівні рішення Зеленського до планетарних масштабів. Але дуже сподіваюсь, що автори серіалу все-таки не мали цього на думці, а глядачі не потрактують події на екрані таким чином. Врешті-решт численні натяки на путіна і росію в попередніх серіях нікуди не ділися.
Тому я все-таки зупиняюся на думці, що ця історія немає реальних аналогій. Це узагальнений образ диктатора, який потрапляє в полон власних ілюзій і єдине, що зв’язує його з реальністю – жага влади. Натяки на путіна не йдуть йому на користь, хоча на Заході і без того існує певний консенсус щодо образа цього покидька і “Режим” не додав до цього образу нічого принципово нового. Але фінальним ходом зі штатівською допомогою балансуючому на лезі бритви диктатору акценту кардинально змістилися з поганого диктатора неназваної європейської країни на дуже чітко названі погані Сполучені Штати Америки. Це дуже популярно серед частини західного суспільства критикувати США за спроби навести лад в інших країнах і перекручувати її до невпізнання. Дуже “оригінальна” і ще більш “актуальна” думка, яка так сильно “допоможе” Україні боротися зі справжнім диктатором.
Ну що ж, путін буде дуже вдячний всім задіяним у створенні цього продукту за перевід стрілок зі справжніх диктаторів на США. Корисні ідіоти.
Єдине сподівання, що вони там просто не зауважать цієї “дрібнички”, сфокусувавшись на головному: бдсм-коханні канцлерши Вернгем і полковника Зубака (який іноді ну дуже нагадує “Памфіра“).