Українські знавці мистецтва, що працюють та вчаться за кордоном, роблять велику справу, якій може позаздрити ціле міністерство культури України, якби йому це було цікаво. Нам варто знати імена кураторки Штутгартського музею Анни Ветцлер-Манюк та історикині мистецтва Оксани Семенік, які власними силами посприяли дерусифікації українських художників. Мабуть, вони не були в курсі, що вони маленькі люди і нічого не можуть змінити, як казала любителька росії Світлана Лобода. Нажаль, я не знайшов інформації про того, хто змінив точку погляду на Каземира Малевича в музеї Амстердаму.
Отже, на даний момент відомо про наступні випадки:
Архип Куїнджі тепер позначений як українець, народжений в Російській Імперії, в Нью-Йоркському музеї “Метрополіан”. Також на сайті музею зазначено, що Художній музей ім. Куїнджі в Маріуполі було знищено російським авіаударом в 2022-му році.
Ілля Рєпін, який народився в Чугуєві на Харківщині, теж повернув собі рідну національність в “Метрополіан”.
Натомість Іван Айвазовський в “Метрополіан” вважається вірменином, хоча він народився і жив на території сучасної України, а родина художника свого часу переїхала до Криму з Галичини. Але і це вже прогрес, оскільки раніше Айвазовський теж був “росіянином”.
Штутгартський музей прибрав з життєпису представниці українського авангарду Олександри Екстер визначення “російська” художниця. Хоча її не стали називати “українською” художницею, але в описі достатньо згадок про Київ, в якому вона довгий час мешкала, щоб самостійно зробити такий висновок.
Міський музей Амстердаму тепер називає українським художником Казимира Малевича. Перед 2023-м роком Малевич значився “російським художником”, хоча і народився в Києві, коли той входив в склад Російської Імперії, а його батьки мали польське походження.