Політична сатира – один з моїх улюблених жанрів. Тому “Режим” я очікував і передчував насолоду від перегляду. До того ж чув багато схвальних відгуків про переконливу гру Кейт Вінслет, яка для мене на завжди залишилась Роуз з “Титаніку”. Нажаль, після першого епізоду “Режиму” її статус в моїх очах не змінився – зіграла вона добре, але не достатньо для конкуренції із собою на початку кар’єри.
Сподобалося, що в серіалі дуже чіткі прив’язки до сучасної росії – омонівська форма, червоно-синій (білий додумайте самі) прапор, корисні копалини, протистояння США і НАТО, мумія в мавзолеї, страх заразитися небезпечною хворобою, зневажання думки народу. Хоча назва країни невідома, а розташована вона нібито десь в центрі Європи, всі ці ознаки дуже чітко вказують на росію та путіна.
Взагалі, уявна центральноєвропейська країна – це поширений в мистецтві троп. В 1894 році англійський письменник Ентоні Гоуп в пригодницькому романі “В’язень Зенди” помістив героїв у вигадане королівство Руританія, після чого з’явився цілий напрямок в літературі “Руританський роман”. Один з найвідоміших прикладів такої “Руританії” в кіно – країна “Зубровка” (від назви польської горілки) з фільму Веса Андерсона “Готель “Гранд Будапешт””.
Сюжет з одного боку добре ілюструє диктаторську поведінку, з іншого не викликає особливих емоцій. Все це ми вже знаємо, нічого нового тут нам не показують, а рівень зовсім не той, щоб хотілося згадувати улюблені сцени та розтягувати серіал на цитати.
Для запійного перегляду серіал “Режим” надто спокійний і ненасичений подіями. Під нього можна запійно поспати, але дивитись навіть один епізод було нуднувато. Поки що вийшло всього три епізоди, і я напевно з часом подивлюсь весь сезон, але захвату та очікуваної насолоди поки що дуже бракує.
(Додано пізніше) Тут можна прочитати Відгук на серіал “Режим” (2024). Другий і третій епізоди
Перший епізод теж не захопив… Та другий, а особливо третій, вже викликали цікавість..
Тоді буду дивитись.