Скрипка – Дугін

Зараз в соц-мережах гуляє фото газети з нотаткою про сутичку Олега Скрипки та Олександра Дугіна. За однією інформацією вона сталася 1999-го року, за версію Дугіна 1997-го року.

Версія газети «Афіша» (в оригіналі російською мовою) дуже лестить нашому землякові. Дугін переконує, що ніхто нікого не зміг побити.

 

Та бог з ним, люди завжди билися і завжди перетворювали свої бійки на пісні і легенди. Почитайте які слова Дугін використовує для опису Олега Скрипки. І це не 2022-й рік і на 2014-й. Це двадцять з гаком років тому.

 

Версія газети «Афіша»:

«Нещодавно гурт виступав у московському клубі “Акваторія”. Варто їм було залишити сцену, як туди виліз чоловік: волосся до плечей, борода, гімнастерка. Виявилося, що це був російський геополітик, радники голови Держдуми. Росії Олександр Дугін, відомий і українській публіці за численними божевільними публікаціями з проблем так званого “євразійства”.

У тісній гримерці “Акваторії” українські рок-зірки насторожено слухали по “гучному зв’язку” промову Дугіна, який таврував українців як зрадників Великої Євразії. У повітрі запахло національною ворожнечею. Олег Скрипка, кутаючись у мерзлякувате пальто, потягнувся до виходу. І ніс в ніс зіткнувся з геополітиком.

Ораторський запал Дугіна не вичерпався – він вивалив на приголомшеного Скрипку потік нецензурної лайки. Чистою французькою мовою. Не промовивши жодного слова, Скрипка здійнявся в повітря і завдав разючого удару ногою в щелепу Дугіна.»

 

Версія Дугіна (оригінал – рос.): 

«Щось схоже мало місце у 1997 (здається) р. У клубі “Акваторія” я напав на якогось виродка, який говорив на мові і жив у Франції. Здається з цієї групи про “Відоплясова”. Нас розняли. По-французьки говорив, до речі, я: завдати удару не зміг ні я, ні він, ні в щелепу, ні ногою, ні рукою.

Ймовірно, у тій ситуації я був не зовсім правий, бо був надзвичайно роздратований поєднанням французько-хохляцького початку та фізіономією цього Відоплясова. Треба сказати, що сам гурт був налаштований миролюбно і намагався уникнути загострень. Це було на дні народження мого друга Юрія Орлова із гурту “Микола Коперник”.

Перформанс мав назву “Фашизм не пройде”.»

 

Читати:  Українсько-польський суржик епохи бароко

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *