Дата публікації: 2024-06-09 01:06
Рік: 2017
Жанри: драма, фантастика,
Режисер: Александер Пейн,
Актори: Джейсон Судейкіс, Крістен Віг, Крістоф Вальц, Лора Дерн, Метт Деймон, Ніл Патрік Гарріс, Сьорен Пільмарк, Удо Кір, Хонг Чау,
Країна: США,
Тривалість: 2 год. 15 хв.
Кошторис: $ 76 000 000
Касові збори: $ 55 000 000
Рейтинг IMDB: 5,8 / 10
“Зменшення” – науково-фантастична стрічка американського режисера Александера Пейна. В головних ролях зіграли Метт Деймон, Крістоф Вальц, Хонг Чау та Крістен Віг. Через погану рекламу стрічка провалилась в прокаті зібравши 55 мільйонів доларів при бюджеті 76 мільйонів. Прем’єра фільму відбулася 25 грудня 2017 року.
Сюжет
Норвезьким вченим в пошуках розв’язання проблеми перенаселення Землі вдалося знайти спосіб зменшувати живих істот. Почали вони, звісно, зі щурів, а закінчили людьми. Після цього по всьому світу почали з’являтися поселення мініатюрних людей, які за зароблені тяжкою працею гроші, могли комфортно жити решту життя в мініатюрній колонії. Там вони могли дозволити собі речі, недосяжні в реальному житті, а планета отримувала вигоду від меншої кількості відходів життєдіяльності зменшених громадян. Це все в теорії. На практиці ж Пол Сафранек опиняється у зменшеному світі і дізнається, що його проблеми нічим не відрізняються від тих проблем, від яких він намагався втекти.
Що тут добре, а що не дуже?
Фільм відразу вражає масштабністю задуму, який можна порівняти з найкращими творами Герберта Веллса. Дуже ретельно пропрацьовані різноманітні подробиці як процесу зменшення людей, так і життя в новому світі. І так само як у Веллса фізичною реалістичністю жертвують на догоду дослідження соціальних наслідків зменшення. Тобто, авторів не хвилює те, що одночасне зменшення маси і пропорцій живої істоти навіть теоретично неможливе (див. Закон квадрата-куба), а також, що не може зменшений чоловік говорити таким саме низьким голосом, як його оригінальна версія. Єдине, чому приділили увагу – це сам процес зменшення. Він зображений дуже детально, цікаво і кумедно – не буду спойлерити, це варто подивитись на власні очі.
Натомість основними питаннями, які хвилювали авторів фільму, це як зменшені люди будуть жити у зменшеному світі, як незменшені будуть ставитись до зменшених та які наслідки зменшення матиме для всіх нас і нашої планети. Відповідей у фільмі багато, але хотілося б більше. Відчувається перекос в бік особистих проблем Пола Сафранека. Вони теж дуже важливі, змушують замислитись над багатьма речами, але все-таки сконцентровані на одній людині і не покривають всіх питань, які повинні виникнути, якщо замислитись про зменшений світ. Наприклад, як там влаштоване керування колоніями? Чи є у них свої уряди, депутати, вибори? З сюжету випливає, що все це там повинно бути, але жодних деталей немає. А шкода.
Отже, справжній сюжет фільму спрямований на отримання відповіді на питання “хто такий Пол Сафранек?” Не дуже цікаве питання, якщо ви нічого про нього не знаєте. Хоча, якби фільм позиціювали, як психологічну драму, в якій людина намагається пізнати себе, можливо, він зібрав би більше схвальних відгуків. Я бачив багато нарікань на те, що перша частина фільму була чудовою (там, де було про зменшення), а потім все погіршилось. Можна зрозуміти, що якщо ти очікував, що весь фільм буде присвячений науково-фантастичному зменшенню, а замість цього отримуєш психологічну драму, то будеш розчарований. Ще “Зменшення” чомусь називали комедією, хоча комедії там дуже мало, а багато соціальної сатири, яка м’яко кажучи не обов’язково повинна бути смішною. Якщо ви збиралися добре посміятись (наявність есенелівців Крістен Віг і Джейсона Судейкіса товсто натякають на велику кількість гумору), то теж будете розчаровані.
І все ж фільм мені дуже сподобався. Я відразу проникся співчуттям персонажу Метта Деймона і мені легко було слідкувати за всім, що відбувалося на екрані. Зменшення, соціальна нерівність, глобальне потепління, контрабандисти, борці з режимом – все це гармонійно слугувало сюжетній лінії Пола Сафранека. Ситуація, в якій він опинився, була надзвичайно складна, і я не розумію, як можна було знудитися, слідкуючи за його пошуками власної ідентичності. Мені було цікаво від початку до кінця.
Про саме зменшення і його соціальні наслідки в фільмі було дуже багато, але я б не відмовився від глибшого розкриття теми в якомусь іншому фільмі. Але надій на це немає зовсім, тому що глядач не буде за таке платити, хоча й активно нарікатиме, що зменшення в фільмі про зменшення надто мало. Він готовий віддавати бабки за видовищний псевдопсихологічний булшит на кшталт “Марсіанина”, головну роль в якому теж зіграв Метт Деймон. Тому я буду вдячний Александеру Пейну за те, що він взагалі розповів про зменшення і дуже ефектно реалізував присвячену йому частину фільму. Врешті-решт, книжки Веллса теж далеко не всі відрізняються захопливим сюжетом, а от його науково-фантастичні теорії надалі змушують замислюватись. Такий самий ефект на мене справила ідея зменшення – і хоча б заради неї варто подивитись цей фільм.
Акторська гра тут – один з найсильніших елементів. Від Метта Деймона і Крістофа Вальца я й не очікував якихось неприємних сюрпризів, натомість приємно було побачити як Крістен Віг органічно доповнює Метта Деймона в їхній подружній парі. Натомість Джейсона Судейкіса (Тед Лассо) було ну дуже мало і про нього навіть нема чого сказати.
А от справжнім відкриттям для мене стала Хонг Чау в ролі в’єтнамської борчині з режимом, яка допомагає знедоленим. В другій половині фільму вона затьмарила всіх навколо, що вже заслуговує на увагу, враховуючи, що поруч з нею постійно були оскароносні Метт Деймон та Крістоф Вальц. А якби я був уважніший, то ще під час перегляду впізнав би в ній колоритну помічницю шефа Словіка з фільму “Меню“. Виходить, що я бачив Хонг Чау у двох фільмах і в обидвох вона зіграла пречудово. Треба буде уважніше за нею слідкувати.
Висновок
“Зменшення” є дуже оригінальним фільмом, який я рекомендую подивитися всім. Тільки не очікуйте від нього відривного гумору і веселощів. Це не комедія, а науково-фантастична соціальна сатира, складна і часто сумна. Це один з тих фільмів, що через фантастичну призму відкриває очі на проблеми реального світу та змушує співчувати персонажам.