На екрани вийшов новий фільм Люка Бессона “Догмен” і мені стало цікаво, що автор “Леона” та “П’ятого елементу” думає про війну росії проти України. Завжди корисно знати чи раптом не підтримує акторський склад та знімальна команда геноцид українців, як от заявлений до третього сезону серіалу “Білий лотос” сербський нацист Мілош Біковіч.
Спойлер: Люк Бессон любить росію, протиставляє її Америці і хоче давати гроші російським кіновиробникам.
Дізнатися думки Бессона про війну не вдалося за відсутністю згадки таких в пошуку Ґуґл. Та в цій ситуації вже саме мовчання говорить більше за слова, оскільки ті, хто хотів засудити злочини росіян, вже це зробив. А промовчали ті, кому байдуже, бо ніяк не перетинаються з росією, або ті, кому боязко втратити прихильність росії.
Оскільки Люк Бессон дуже сильно перетинався з росією в останні роки, то його мовчання можна пояснити тільки страхом перед путіним і ніяк не рівновіддаленістю в ставленні до геноциду. Ось факти на підтвердження цієї думки.
У 2018 році, через 4 роки після окупації росією Криму та Донбасу та через 10 років після окупації росією частини Грузії, продюсерська фірма Бессона EuropaCorp випускає фільм “Курск” присвячений затопленню однойменного російського підводного човна у 2000 році. З фільму вирізають сцени з путіним, попри позитивне зображення російського диктатора, яке підкреслювало його власне болісне сприйняття трагедії, тому що батько владіміра теж був підводником. Тобто попри всі наявні на той момент задокументовані злочини путіна та його відому цитату з усмішкою на обличчі “вона потонула” компанія Бессона вже зібралася відбілювати кремлівську міль і тільки острах перед його непередбачуваною реакцією завадив їй це зробити.
А вже в наступному 2019 році сам Бессон стає режисером, сценаристом та продюсером фільму “Анна“, повністю присвяченому славетному життю російського КҐБ. Частина зйомок проходила в сербському Белграді, який славиться своєю прихильністю до любителів познімати кіно про росію, запитайте хоча б в Ральфа Файнса. Те що КҐБ тут з’являється в негативному образі нічого не значить, оскільки головна героїня росіянка Анна уособлює боротьбу за свободу, а хто краще вміє боротися за свою свободу, ніж росіяни?
Нарешті в інтерв’ю ТАСС 24 червня 2019 року Бессон зробив заяву, що не залишає жодних сумнівів в його проросійській орієнтації: “Я знаю, що російський кінематограф має давні традиції, і вони чудові, тому я вважаю, що якщо ми витрачаємо гроші, то вони повинні йти російським режисерам і російським продюсерам. Я думаю, що ніхто не скаже краще про Росію, ніж росіяни. Я хотів би, щоб більше російських фільмів виходило за межі Росії і поширювалося по всьому світу, хоча це й дуже важко. Це важко для французького кіно, для російського кіно. Американське кіно ж заполонило весь світ та вбиває все інше”.
Тобто, на думку Бессона це американське кіно вбиває, а не російські солдати і не російська пропаганда, яка насправді “має давні традиції” і які повною мірою встигли проявитися в роки, що передували цьому інтерв’ю Бессона. Отже, він не міг не знати про російський мілітаристський нацистський кінематограф, але все одно головним ворогом вибрав не його, а США.
Сподіваюся, український глядач продемонструє своє ставлення до проросійської позиції Люка Бессона повним ігноруванням фільму “Догмен”. В іншому разі витрачені українцями гроші на квитки можуть піти “російським режисерам і російським продюсерам”.