Із самого початку нас налаштовують на чорногуморний кримінал з рукопашними боями. Гумор не те щоб якийсь видатний, місцями навіть абсурдний. В першій же сцені з Чарльзом і нападниками, бій триває під кулінарну передачу, яку веде зірка IT Crowd Ноель Філдінґ, і падіння блюд на екрані синхронізується з падінням тіл у квартирі Чарльза. Кумедно, але без захвату. Потім постійні зауваження, що у Чарльза щось пригоріло, з натяком, що кухар з нього нікудишній. Не знаю, треба було в цей момент сміятись чи ні …
На комічний ефект розрахована карикатурність головних персонажів. Чарльз – брутальний мачо, який може вбити навіть булавкою. Мати – позірно скромна китаянка, яка суворо піклується про недолугого сина-студента, насправді ховаючись від тайванської мафії. Брюс – наївний і патологічно чесний телепень, який нічого про мафію не знає, про багатство своєї родини теж, і навіть з поганим вайфаєм у себе вдома не хоче користатись вайфаєм сусіда, зламавши його роутер.
Поки що не дуже смішно, якщо чесно. Напружено – так. Видовищно – так. Трошки кумедно, але тільки заради цього дивитися далі б я не став. Сюжет передбачуваний і поки що жодних одкровень не обіцяє. Можна дивитись далі для розваги, якщо є час.
Ще є сподівання, що Мішель Єо, яка грає матір, розкриється в майбутніх епізодах, як вона зробила це в “Все завжди і водночас“. Тоді може бути насправді цікаво. Або Брюс перетвориться на щось дуже видатне, хоча поки що передумов для цього немає. З іншого боку, персонаж Брюс нагадує чоловіка Мішель Єо з “Все завжди і водночас”, з яким теж сталася разюча зміна. Можливо, на це і є головний розрахунок серіалу – зачепити знайомі по оскароносному фільму струни, які глядач вже схвально сприйняв.
Мабуть, подивлюсь, що буде далі. Але поки що середньо подобається.