Дата публікації: 2023-01-31 12:00
Рік: 2022
Жанри: драма, комедія, різдвяне, фентезі,
Режисер: Томмі Віркола,
Актори: Алекс Хесселл, Александр Елліот, Алексіс Лодер, Андре Еріксен, Беверлі Д'Анджело, Девід Гарбор, Джон Легвізамо, Еді Паттерсон, Кем Жиґанде, Лія Брейді,
Країна: США,
Тривалість: 1 год. 52 хв.
Кошторис: $ 20 000 000
Касові збори: $ 75 800 000
Рейтинг IMDB: 6,7 / 10
На святкування Різдва до деспотичної мільйонерки Ґертруди (Беверлі Д’Анджело) збираються її діти з родинами. Точніше, із тим, що колись було або можливо стане родиною. Син Джейсон (Алекс Хесселл) намагається відновити стосунки із дружиною Ліндою (Алексіс Лодер), про що також страшенно мріє їхня донька Труді (Лія Брейді). А донька Ґертруди Альва (Еді Паттерсон) тільки планує створити сім’ю із майбутнім актором Морґаном Стілом (Кем Жиґанде). Чесно кажучи, шансів стати актором у нареченого Альви ще менше, ніж шансів у її сина Бертруда (Александр Елліот) стати всесвітньо відомим онлайн-стрімером. Принаймні Бертруд, незважаючи на своє дурнувате ім’я і загальний ідіотизм, щось для цього робить, а вся праця Морґана Стіла зводиться до намагань сподобатися Альві. Нарешті, сама хазяйка дому Ґертруда байдужа не тільки до своїх дітей, але й до Різдва. Єдиний, хто по справжньому переймається святом, це маленька Труді.
Початок вже доволі поганий, але все стає ще гірше, коли маєток захоплює банда грабіжників під керівництвом боса на прізвисько Скрудж (Джон Легвізамо). Вони озброєні до зубів, зухвалі і планують викрасти 300 мільйонів доларів, що, на їх переконання, зберігаються в супернайдіному сейфі в підвалі будинку. На своє нещастя в той самий час до маєтку прибув Санта Клаус (Девід Гарбор) для роздачи подарунків. Він не хоче зв’язуватися з бандою грабіжників і був би радий залізти в сані і відлетіти в далекі краї, тільки от різдвяні олені покинули його наодинці, злякавшись пострілів. Такої підступності він не очікував.
Взагалі, Санта Клаус зовсім зневірився в сучасних дітях, якім потрібні тільки гроші та відеоігри, і твердо вирішив, що це Різдво буде останнім в його професійній кар’єрі Санти. Тим більше він не хотів, щоб його пристрелили за кілька годин до пенсії. Та коли Санта побачив, що просто в цьому будинку знаходиться дівчинка Труді з доброго списку, він все-таки взяв себе в руки і пішов виконувати свою працю, рятуючи Різдво і заручників. Самі посудить, Труді тримає кімнату в чистоті, слухає батьків, добра до тварин, мила до всіх і навіть запросила дивну дитину на вечірку. У Санти просто не залишилось вибору. І тут йому дуже придалися навички з попередньої праці, коли він ще був кровожерливим вікінгом. І хоча безмежна лють та ріки крові – не той шлях, яким зазвичай Санта Клаус виконує різдвяні бажання, проте ніхто не дорікнув би йому у браку проактивності і вмінні самостійно виконувати найскладніші завдання. Хо-хо-хо.
“Люта нічка” за два місяці з часу своєї прем’єри встигла заявити претензії на місце у списку різдвяної класики наряду з “Один вдома”, “Міцний горішок”, “Різдвяна історія” та іншими фільмами, які щороку передивляються мільйони глядачів по всьому світу. Чи станеться так, як гадається, ніхто не знає, але фільм тепер варто розглядати передусім саме з такої перспективи. Тобто, він однозначно гарантує задоволення на один, п’ять чи двадцять вечорів. Але я не певен, чи вистачить його хоча б на 30 років різдвяної популярності.
Найсильнішою стороною фільму є особистість Санта Клауса, якого фантастично зіграв Девід Гарбор, зірка серіалу “Дивні дива”. Хоча фільм “Люта нічка” по суті є чорною комедією, Санта Клаус тут цілком драматичний персонаж, змушений в свій особливий насильницький спосіб веселити публіку. Він втомився бути Сантою, не хоче бачити розбещених дітей, ненавидить себе і без кінця шукає порятунок у випивці. Вбивцею він теж не хоче бути, хоча і дуже дотепно розправляється з покидьками. Ситуація змушує його до насилля, якого спочатку від нього не очікуєш і яким він зовсім не втішається. Але повністю драматизм Санти розкривається у розмовах із дівчинкою Труді, з якою вони утворюють кінопару Їнь-Янь: пару протилежностей, що не можуть існувати одна без одної. Без Санти різдвяне бажання Труді могло б не здійснитися, а без Труді Санта міг би залишитися зневіреним дідуганом, машиною для покарання тих, хто поводився нечемно. Глядач, звичайно, був би радий і такому підходу, оскільки поєдинки Санти зняті ну дуже прикольно і винахідливо, але тоді ми багато чого про Санту так і не дізналися б. Не кажучи вже про те, що то вже напевно не була б “різдвяна історія” з обов’язковою різдвяною мораллю. Але все зняли правильно, грамотно, з фокусом на головному герої.
Санта Клаус з “Лютою нічки”, швидко став одним з найбільш харизматичних персонажів в сучасному кіно. Тільки проблема в тому, що в цьому фільмі він ще й на голову вище за решту персонажів. Зазвичай, головному герою протистоять не менш харизматичні поганці. Джон МакКлейн не став би “міцним горішком” без Ганса Грубера, а Кевін МакКалістер не зміг би показати, який він крутий “сам удома” без недоумкуватих Гері і Марва. Тут же Скрудж, при всій повазі до чудового актора Джона Легвізамо, абсолютно не дотягує до рівня Санти (до того ж спантеличує своїм ім’ям – всі знають, хто такий Скрудж, і керування бандою головорізів не входить в перелік його занять). Коли в фіналі Санта залишається сам на сам із Скруджем, зразу розумієш, що це різні вагові категорії, і що жодної інтриги в їхньому протистоянні бути не може. І це, нажаль, великий мінус для “Лютої нічки”. Триматися на одному яскравому персонажі вдається далеко не кожному фільму, а в даному випадку всі гроші поставили на одного Санту.
Решта акторів грає на пристойному рівні, але нічого і близького до гри Гарбора там немає. З усією великою сімейкою та грабіжниками постійно щось відбувається, часом навіть дуже смішне, але заради них я б фільм точно не став би дивитись. Частина персонажів зображує мелодраму, частина безупинно карикатурно кривляється, решта виконує роль груш для биття. Єдиним світлим промінчиком є Труді – вона не страждає на камеру, не прикидається крутою, а просто по-дитячому наївно мріє. Можливо, саме вона є тим, хто попри юний вік складає справжню акторську пару для Девіда Гарбора, а не Джон Легвізамо, який формально краще підходить на цю роль. До того ж, не забуваймо, що вона на кілька хвилин фактично втілилася в образ Кевіна із “Сам удома” – чудова допомога для Санти, що весь фільм зображує Джона МакКлейна з “Міцного горішка”.
Щодо сценарію, то він хоча і більшу частину фільму тримає рівень, все ж не зміг уникнути пари провалів, через які буквально стає соромно. Фільму з претензією на класику треба старатися краще. Різдвяна мораль фільму зрозуміла, правильна, але в світі існує мільйон і один фільм з такою ж мораллю. Тож ані сценарій, ані мораль не є сильним боком цього кіно. Ще раз підкреслю, що якщо не оцінювати фільм, як потенційну майбутню різдвяну класику, а просто як черговий фільм 2022 року, то на моє бурчання можна не звертати уваги.
А от в прокаті “Люта нічка” при кошторисі в двадцять мільйонів вже зібрала 75 мільйонів доларів. Не дивно, що при таких дивідендах Юніверсал Пікчерс швидко виділили гроші на продовження пригод кровожерливого Санти. Праці над “Лютою нічкою 2” вже тривають. В фільмі з’явиться місіс Санта Клаус, яку, ходять чутки, зіграє Шерліз Терон, і нам напевно доведеться стати свідками розгрібання проблем 1100-літнього шлюбу. Можливо, це виправить проблему першого фільму, впровадивши в сюжет рівного за харизмою противника для Санти.
“Люта нічка” – дуже якісний і дуже кривавий фільм, побудований навколо темної сторони особистості Санта Клауса. Головний герой у виконанні Девіда Гарбора тягне за собою всю стрічку, одночасно забиваючи своєю харизмою решту героїв. Я однозначно рекомендую цю картину до перегляду, але поки що не наважуюсь поставити в один ряд з різдвяною класикою.