Присвячується відчайдушному завзяттю та неземному натхненню, з яким ми кожного разу кидаємося обговорювати цього російського письменника
Очі горять, думки зосереджені,
Ти рвешся в віртуальний натовп.
Рефлекс собаки Павлова не бреше:
В мережі знову хтось сказав “Булгаков”!
Нікого доля ця гірка не оминула:
Професор ти чи прибиральник туалетів,
Імперія прошила всіх відразу –
Накази партії та люфи кулеметів
Булгаков скрізь – в цитатах, фільмах, серіалах.
Канон імперський для інтелігентів.
Консервою, в кремлівських арсеналах,
Лежить до відповідного моменту.
А потім, за наказом президента,
Генсека партії або Вождя народів,
Летить боротись за думки туземців
В компанії культур-конкістадорів.
Булгаков вищий є за Лаврську колокольню.
Піднявся він умом своїм за хмари,
Щоб вести гордим кроком за собою
Невчьоних нас в маленьких шароварах.
Тарас, Пантелеймон, Іван та Ольга,
Микола, Ґео, Майк та Валер’ян,
Не заважайте Майстрові курити смачно
Кальян й наводити на нас дурман.
І ти в дурмані тільки його бачиш.
Що автор мав на думці і чим жив?
Та чи насправді ненавидів українців?
Із ким кохався та який кальян курив?
Немає справи важливішої й не буде.
Рефлекс з собою вже життя несеш
Бездумно. А от Василя та Лесю
Без рамки в школі вже не впізнаєш.
Ти думаєш, що дивишся крізь окуляри
Професорські на цей безглуздий світ,
Не помічаючи смарагдовії шори
На власних очах та колючий дріт.
Ця оптика поламана імперська
Для тебе – видатний авторитет.
Власних митців собою закриває
Поки системи ППО рятують від ракет.
Нарешті все скінчилось й цього разу.
Зробив свій внесок ти у Булгасрач.
Добро – покарано! І знову від екстазу
Ширяється Булгаков-наглядач.