історія

Після сьогоднішніх масованих обстрілів країною-терористом мирних українських міст нам як ніколи потрібна якась життєствердна історія для підняття духа. Вважаю, що для цього підійде розповідь про силу “руского оружія” армії Олександра Суворова. На болотах ним настільки сильно пишаються, що поназивали на його честь кожне друге військове училище, а самого його вважають засновником російської військової справи. Одним […]

“Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити премію миру 2022 року правозахиснику Алесю Біляцькому з Білорусі, російській правозахисній організації “Меморіал” і українській правозахисній організації “Центр громадянських свобод”, – йдеться у повідомленні Нобелівського комітету. Українцям треба припинити ображатися на західних діячів, які раз за разом закликають до складання або непостачання зброї, до переговорів, які ототожнюють українців та росіян

Історик Ярослав Грицак у великому інтерв’ю розповідає про те, чому Україна протягом століть не могла побудувати власної держави, чому 30 років незалежності не принесли очікуваного ефекту та що нам робити далі. На мій погляд ключовим моментом є зневіра українців у власні сили і постійний пошук партнера, з яким ми будемо будувати сильну державу. Після руйнування

Всі знають Валуєвський та Емський укази – вони відкрито боролися з українською мовою. Зокрема відкрито заборонялося друкувати твори українською мовою, але можна було використовувати російську абетку для українських слів – так виникла «ярижка». Я писав про видання творів Івана Котляревського 1890 року, надруковане з використанням цього мовного мутанту. А от підходи радянської влади були значно

“Працівниця львівського метро” в Твіттері пише : До речі, про те, що в Достоєвського має бути якась висока духовність, я дізналася тільки недавно з інтернетів, бо читала його не в школі і відповідно без натхненної вчительки росліт, яка б розказала, що автор мав на увазі насправді) Навіть без натхненних вчителів в СРСРі було чітко визначено і

На День Незалежності ми всі виголошуємо промови, декларуємо незламаність в боротьбі за свободу, і це правильно. Та для багатьох ці слова залишаються абстрактними лозунгами. Зараз я хотів би навести один приклад, як буває коли свобода втрачена. Подивіться на видання 1890 року нашого українського класика Івана Котляревського, що першим почав писати літературною українською мовою. Воно зроблено в окупованій

Дуже важливе питання підняв Павел Казарін в статті “Пробачення наосліп” – пробачати чи не пробачати білорусів. Та мимохідь він торкнувся значно більш важливої теми – українського минулого в СРСР. Ми, як частина СРСР, самі були “бойовими бурятами”. Наші хлопчики гинули в Афганістані. Чи це означає, що ми теж були винні? Павел робить висновок – почекайте

Більшість людей сприймає синьо-жовті стрічки, як щось неминуче, офіціозне. Державний прапор, куди ж без нього. На кожному святі все мерехтить синьо-жовтими барвами. Війна змусила інакше ставитися до цих кольорів – тепер вони для багатьох стали символом свободи. Безліч історій  оповідає про неймовірну радість від синьо-жовтого прапора у людей, яким вдалося вибратися із окупації на вільну

Якщо вам колись стане шкода «хороших руських», яких намагаються повернути додому, а вони плачуться, що з них там буде знущатися злий ліліпутін, подумайте про такий епізод біографії Вʼячеслава Чорновола: Восени 1988 року разом з Михайлом Горинем дав інтерв’ю закордонній журналістці Марті Коломиєць, у зв’язку з чим влада розгорнула кампанію за випровадження їх з СРСР. Чорновіл і Горинь звернулися до урядів

Зараз в соц-мережах гуляє фото газети з нотаткою про сутичку Олега Скрипки та Олександра Дугіна. За однією інформацією вона сталася 1999-го року, за версію Дугіна 1997-го року. Версія газети «Афіша» (в оригіналі російською мовою) дуже лестить нашому землякові. Дугін переконує, що ніхто нікого не зміг побити.   Та бог з ним, люди завжди билися і