Час від часу російськомовні українці, коли їм пояснюєш про необхідність переходити на українську, задають питання – а що ж мені читати, якщо на мою улюблену тему психосадомазаоналізу є публікації тільки російською або в російському перекладі? Проблема браку достатньої кількості українського вмісту (контенту) відома та болісна. Варто мати таку відповідь на це питання, яке б дійсно […]
Якщо ви російськомовний українець, то перехід на українську мову може бути важким для вас через впевненість у обмеженості української культури у порівнянні із російською. Звичайно, публічно ви у цьому ніколи не зізнаєтеся, але будьмо чесні із самими собою. Багато хто так почувається, і ми повинні мати чітку відповідь на питання правда це чи ні. Інакше
В черговий раз наштовхнувся на запис про “немає чого читати|слухати українською”. Ну немає нічого до вподоби. От російське заходить, а українське ні. Так може в тому і справа, що вам українське в принципі чуже, а не в тому, що його немає. Сам теж колись шукав українське за схемою «подобається Iron Maiden|Deep Purple|Queen, шукаю український аналог».
Тим, кому немає чого читати або слухати українською Читати далі »
“Працівниця львівського метро” в Твіттері пише : До речі, про те, що в Достоєвського має бути якась висока духовність, я дізналася тільки недавно з інтернетів, бо читала його не в школі і відповідно без натхненної вчительки росліт, яка б розказала, що автор мав на увазі насправді) Навіть без натхненних вчителів в СРСРі було чітко визначено і
Дуже важливе питання підняв Павел Казарін в статті “Пробачення наосліп” – пробачати чи не пробачати білорусів. Та мимохідь він торкнувся значно більш важливої теми – українського минулого в СРСР. Ми, як частина СРСР, самі були “бойовими бурятами”. Наші хлопчики гинули в Афганістані. Чи це означає, що ми теж були винні? Павел робить висновок – почекайте
Рецепт української індульгенції: Одягтися козаком з музею, оселедець, заспівати “Червону калину”, влаштувати бійку на очах у всього світу. Прапор України обовʼязковий. Програвати не можна – ярмо руськомирця назавжди. Лузерів ніхто не любить. Виграєш – патріот навіки. Ми всі Усик.
