В тексті про книгу “ДНК” захотілося використати зменшувальну форму слова “пекло”. Ну так, щоб показати, що то не справжнє пекло, а наше місцеве, українське. І якось нічого не спадало на думку, окрім, кальки з польської “пекелко”, яке і дивно звучить, як для української мови, і відсутнє в пошуку. Почав згадувати схожі слова і їхні зменшувальні форми і вирішив, що оскільки дзеркало-дзеркальце, скло-скельце, то повинно бути пекло-пекельце. Ну і ця версія підтвердилась результатами пошуку.