Читання книжок не допомагає автоматично стати розумнішим. Інакше б від перегляду серіалів і фільмів люди теж розумнішали б, а цього чомусь не стається. Гучні претензії на буття країною, де читають найбільше книжок, взагалі безглузді. Треба не “читати книжки”, а розвиватись. І для цього існує безліч можливостей, серед яких книжки в сучасному світі далеко не на […]
Не переходячи на українську з російської ви не просто залишається російськомовним. Своїм існуванням ви підживлюєте російський культурний простір. Саме російський, а не російськомовний, оскільки абсолютна більшість російськомовного продукту створюється росією і пропагує відповідні наративи. Навіть за великого бажання ви не зможете відокремитись від російського російськомовного продукту. Отже де-факто ви є частиною “великої російської культури”. Хочете
“Барбі” – шикарний фільм. 8/10. Подивився із великим задоволенням. Багато гумору, пісень і чудових акторів. Тільки всередині він трохи просів, але фінал витягнув добре. Обов’язково буду передивлятись, бо за один раз всіх нюансів не помітиш.
З нетерпінням очікую на цифррву версію книги “Мова-меч”. Її повинен мати кожен, хто хоче переконати знайомих перейти на українську (якщо це для когось чомусь не очевидно). Наукове дослідження в доступній формі. Послухайте цю розмову про книгу (сумбурно, але змістовно):
Нова серія “Університету Чупарського” вже в розробці. Я в цьому і не сумнівався, але приємно було побачити кадр з неї на https://youtube.com/@Animarody
Ольга Харлан не стала чемпіонкою світу, але світ на власні очі побачив, чому не можна допускати до міжнародних змагань російських та білоруських спортсменів. Навіть в нейтральному статусі вони зроблять все, щоб нашкодити Україні, а спортивні організації будуть демонстративно розводити від удаваного безсилля руками і карати українців. Підла держава, підступні громадяни.
Навальний взасос поцілував Ґіркіна. Це, конєшно, в смислє пєрєносном. Але сутність від цього не змінюється. Два російських нацисти знайшли один одного. Можливо, вони навіть об’єднаються в одній камері. Незалежні журналісти знімуть про їхнє палке кохання фільм, а американська академія кіномистецтв зі сльозами на очах віддасть йому Оскара. Амінь.
“Принцеса Мононоке” 1997-го року – це так само круто, як “Гра престолів”. Тільки без сексу. Тобто, ще крутіше.
порекомендував мені брехливий допис на історичну тему. В ньому африканські завойовники Іспанії проілюстровані чорношкірими малійцями, хоча насправді вони були арабами. До того ж в дописі виправдовується загарбницький колоніалізм. І це супроводжувалося написом “рекомендовано для вас”. Дякую, Фейсбук, за намагання змусити мене повірити в брехню.
