Минулого разу я досліджував явище когнітивного дисонансу, взявши за приклад історію Рози з фільму “Титанік”. А зараз спробую застосувати той же підхід до поведінки Елізабет з фільму “Субстанція”. Подивимось, що вийде. Але для початку згадаємо визначення.
Когнітивний дисонанс — це психологічний стан, коли наші переконання, цінності чи бажання вступають у конфлікт із реальністю чи одне з одним. Це призводить до внутрішнього напруження, яке людина намагається зменшити, змінюючи переконання або виправдовуючи свої дії.
У фільмі “Субстанція” Елізабет Спаркл намагається повернути молодість і для цього вдається до ризикованого застосування “субстанції”. Вона усвідомлює своє бажання та пов’язаний з його реалізацією ризик.
Переконання 1: Молодість і краса є ключем до успіху в шоу-бізнесі, без них вона нікому не потрібна. І собі теж.
Переконання 2: Використання “Субстанції” є небезпечним і може зруйнувати її життя.
Ці суперечності створюють когнітивний дисонанс просто через факт свого існування. Якби “субстанції” не було Елізабет не мала б переконання 2 і цього конкретного дисонансу не виникло б.
Щоб позбутися дисонансу Елізабет переконує себе, що переваги використання “субстанції” більші за ризики, і користається нею. Тобто вона позбувається дисонансу виправдовуючи свої дії.
Що ще могла зробити Елізабет? Наприклад, замість применшити переконання 2, взяти його за основу. Тоді їй довелося б позбутися переконання 1, оскільки вона об’єктивна не є молодою, а жити далі треба. Вона могла б прийняти старіння та знайти собі інше заняття, яке не вимагає зовнішньої краси. Звісно, все попереднє життя та суспільство тисне на неї, змушуючи вибирати переконання 1.
Можна зробити висновок, що поведінка Елізабет добре вкладається в поняття когнітивний дисонанс, але чому це не можна пояснити інакше? Наприклад, Елізабет могла вибрати “субстанцію” через страх старіння, залежність від слави, нарцисизм, емоційну імпульсивність. Можете доповнити ряд своїми варіантами.
Але навіть якщо це правда, то перелічені фактори є причинами або каталізаторами когнітивного дисонансу, а не його альтернативами. Вони створюють базу для конфлікту переконань, що й призводить до дисонансу.
А що ви думаєте з цього приводу? Поділіться своїми думками в коментарях!