Кожного року ми радіємо кмітливості Кевіна, з якою він чинить опір двом дорослим та дуже “мокрим” бандитам. Насправді весело спостерігати за живою екранізацією “Тома і Джеррі”, хоча і не всі поділяють це захоплення. Природний талант винахідливо знущатися з людей, підкріплений майже необмеженими фінансовими можливостями, дозволив екранному Кевіну заволодіти різдвяними домовими кінотеатрами. Дитяча безпосередність, режисерський талант та різдвяна магія зробили свою справу. А тепер уявіть, що Кевін виріс і почав грати в “Гру в кальмара”.
Доросла дитина емоційно незрілих батьків (про цей феномен добре написано в цій книзі), таких же сестер та братів, не мала шансів вирости повноцінним членом суспільства. Компенсацією за брак батьківської любові стало знущання з грабіжників в дитинстві та ненависть до відходів суспільства в дорослому житті. Якщо ти неспроможний подбати про свою стареньку мати чи про малу дитину, якщо твоє ледарство штовхає тебе на шлях злочину, то ти не заслуговуєш нічого ліпшого, ніж суворе покарання. А оскільки дитинство Кевіна давно залишилося позаду, то нещасним покидьками залишається тільки мріяти, щоб всього-на-всього отримати цеглиною по пиці.
На такі думки усіляко наштовхує вже перша серія другого сезону “Гри в кальмара”. Джентльмен з портфелем не просто карає безхатьків та дрібних злочинців. Дослівно наслідуючи Кевіна, він грається з ними в жорстокі ігри. Програшем в грі “булки та лотереї” стало глибоке розчарування та злість на власну невдалість, а якщо не пощастить в грі “камінь-ножиці-папір-мінус-одна”, то втрачаєш життя. Дорослому Кевіну інакше нецікаво.
Натомість Сон Гі Хун (або номер 456) не може думати ні про що інше, як помститися йому за жорстокі ігри. Свій гігантський виграш він витрачає на пошуки загадкової людини з портфелем, яка наведе його на справжніх організаторів “Гри в кальмара”. Для цього він наймає банду, якій раніше сам був винен гроші, і дрібні бандити, ризикуючи власним життям, шукають моторошного “гравця в кальмара”. А два з них на свою голову його знаходять.
Фанатам першого сезону “Гри в кальмара” повинно дуже сподобатися. Стиль зйомок та їхній рівень нітрохи не постраждали за 3 роки з моменту появи цієї корейської гри на екранах. Немає враження, що нам намагаються втюхати штучне продовження, оплачене мільйонними переглядами. Другий сезон є логічним продовженням історії, яка розпочалась ще тоді. Єдиним прикрим фактом є те, що на фінальний третій сезон треба буде почекати ще рік. Але вже немає жодних сумнівів, що у авторів серіалу все вдасться, і в майбутньому всі три сезони серіалу “Гра в кальмара” згадуватимуть, як одне ціле.