Фільм “Час жити” (We Live in Time) — це зворушлива романтична драма від режисера Джона Кроулі, яка розповідає історію про кохання, втрати та складнощі стосунків. Фільм побудований на сильних виступах двох головних акторів — Флоренс П’ю та Ендрю Гарфілда, які стали центральними фігурами обговорень критиків і глядачів.
Сюжет
Історія фільму розповідає про стосунки між Алмут (Флоренс П’ю) та Тобіасом (Ендрю Гарфілд), які проходять через складні етапи життя, включаючи смертельну хворобу. Фільм використовує нелінійну структуру, яка часом плутає, але додає драматизму.
Детальніше про сюжет тут: Сюжет | “Час жити”
Що хвалять?
Критики особливо відзначають хімію між головними акторами. Річард Роупер із Chicago Sun-Times каже: “П’ю та Гарфілд чудово зобразили щирі стосунки, і саме вони роблять “Час жити” емоційним і оригінальним”. Їхня взаємодія на екрані перетворює навіть прості моменти в емоційні. Через це фільм “Час жити” залишається цікавим навіть там, де сюжет відверто слабкий.
Сценарій також отримав схвальні відгуки за спробу зробити щось нове. Роб Томас із Not That Rob Thomas вважає, що нелінійність розповіді додає фільму глибини та переміщує події в більш широкий контекст. Критики відзначають, що цей підхід дає можливість замислитися над тим, як минуле впливає на сьогодення, і це суттєво додає емоційної насиченості історії.
Фільм також хвалять за здатність звертати увагу на прості моменти в житті. Кеті Сміт-Вонг із Flick Feast підкреслює, що простота фільму робить його особливо близьким глядачам: “Його непідробленість зачіпляє прямо за серце”. Попри наявність теми смерті й втрати, фільм часто зосереджується на простих радостях життя та кохання.
Що критикують?
Не всі були в захваті від структури та сюжету. Джеймс Берардінеллі із ReelViews стверджує, що “нелінійний підхід до розповіді більше заважає, ніж допомагає”. Це залишає глядача з відчуттям недомовленості. Інші рецензенти також відзначають, що часом сюжет стає занадто складним, що відволікає від основних емоційних ліній.
Крім того, деякі критики вважають, що фільм “Час жити” надмірно ідеалізує певні аспекти життя. Мік Ласалль із San Francisco Chronicle пише, що картина смерті у фільмі надто спрощена і мало реалістична: “Смерть зображена як просте прощання, а не як жорстке і страшне випробування”. Ця думка різко контрастує з більшістю відгуків, які хвалили емоційну насиченість стрічки.
Деякі рецензенти також вважають, що фільм занадто покладається на своїх акторів. Браян Таллеріко із RogerEbert.com говорить, що слабкий сценарій тримається лише на харизмі Гарфілда і П’ю. Відсутність справжньої новизни у сюжеті також була предметом критики з боку глядачів, які очікували більше від романтичної драми такого масштабу.
Висновок
“Час жити” – це фільм, який вартий перегляду завдяки чудовим (або навіть видатним) виступам Флоренс П’ю та Ендрю Гарфілда, а також оригінальній структурі розповіді. Попри те, що сценарій отримав змішані відгуки за свою складність і передбачуваність, сила акторської гри робить його емоційно насиченим і цікавим. Хоча деякі критики вважають фільм “Час жити” надто спрощеним або незграбним, він має багато моментів, які зачіпають глядачів. Для тих, хто шукає емоційної глибини і сильних акторських виступів, “Час жити” може стати справжнім відкриттям.
А ви що скажете? Вас зачепило?