“Мікі 17” – це науково-фантастичний фільм від режисера “Паразитів” Пон Джун Хо. Картина базується на романі Едварда Ештона “Мікі-7” і розповідає історію клона, створеного для важких місій на далекій крижаній планеті. Фільм балансує між екшном, сатирою та філософськими роздумами. У головній ролі — Роберт Паттінсон, а компанію йому складають Наомі Акі, Стівен Ян, Тоні Коллетт та Марк Раффало.
Рейтинг глядачів – 7.1, рейтинг критиків – 77%.
Сюжет
У центрі історії – Мікі, так званий “відновлюваний співробітник”. Його головна перевага — здатність повертатися до життя після смерті. Але коли він виявляє, що його дубль вже зайняв його місце, все змінюється. Він не просто чергова заміна, а унікальна особистість, яка починає ставити запитання: що таке ідентичність? Чи має клон право на власне життя?
Що хвалять
Критики відзначають візуальну складову фільму. “Фільм виглядає приголомшливо, завдяки операторській роботі Даріуса Хонджі (фільм “Сім”)” – пише Кевін Мар (Times UK).
Гра Роберта Паттінсона теж викликає захоплення. “Його вибори межують з карикатурністю, але є достатньо точними, щоб зробити його персонажа впізнаваним і живим”, – зазначає Ширлі Лі (The Atlantic). А Колман Спілд (Salon.com) додає: “Паттінсон у своїх двох ролях ідеально вписується в чутливість Пон Джун Хо, роблячи “Мікі 17″ одним із найбільш захопливих кінематографічних вражень цього року”.
Ще одна сильна сторона – гостра соціальна сатира. Дана Стівенс (Slate) пише: “”Мікі 17″ вражає своєю жорсткою сатирою на капіталізм XXI століття”. Бон Джун Хо продовжує тему класової нерівності, як у «Паразитах» і «Снігобур».
Що критикують
Однак не всі в захваті від чергової спроби Бона дослідити гостросоціальні теми. Денні Лі (Financial Times) каже: “Було б несправедливо чекати від Бона ще одного “Паразита”. Він його не зробив. Але це і не провал. Можливо, щось гірше. Це посередність”.
Структура фільму — ще одна проблема. Дональд Кларк (Irish Times) вважає, що стрічка виглядає “як хиткий компроміс, склеєний з несумісних частин”. Г’ю Монтгомері (BBC.com) взагалі називає фільм “серйозним розчаруванням”.
Щодо сатири думки теж розходяться. Стівані Закарек (TIME) вважає, що стрічці бракує гостроти: “Як для сатири, ця стрічка більше м’яка, ніж гостра, більше лайм, ніж хабанеро”. Амі Ніколсон (Los Angeles Times) навіть намагається пожартувати про брак гостроти та оригінальності: “Звісно, Бон Джун Хо – еколог. Він переробляє власні ідеї”.
Ключова різниця між похвалою та критикою
В основі всіх похвал лежить майстерність Бон Джун Хо у створенні візуально досконалого фільму з яскравими персонажами. Найбільше хвалять гру Паттінсона та гумор картини. Але ось з тим, як працює історія, не всі згодні. Частина критиків вважає, що фільм перевантажений ідейними метафорами і не завжди знаходить баланс між гумором та філософією, а також, що все це “було вже”.
Висновок
“Мікі 17” не став другими “Паразитами”, але й провалом його назвати не можна. Це яскрава, амбітна стрічка, яка вміло балансує між розвагою та глибокими ідеями. Вона дратує і захоплює одночасно. Дехто називає її незрозумілою, інші — геніальною. “Це дивна, але напрочуд душевна подорож, яка доводить, що Бон Джун Хо так само комфортно почувається в космосі, як і на Землі”, – підсумовує Лінда Маррік (The Sun UK).