Дата публікації: 2023-11-09 12:00
Рік: 2023
Жанри: анімація, драма, комедія, фентезі,
Режисер: Олег Маламуж, Олександра Рубан,
Актори: Андрій Мостренко, Артем Пивоваров, Михайло Хома, Назар Задніпровський, Наталія Сумська, Наталка Денисенко, Ніна Матвієнко, Олег Михайлюта, Олег Скрипка, Олена Кравець, Сергій Притула, Христина Соловій, Юлія Саніна,
Країна: Україна,
Тривалість: 1 год. 39 хв.
Кошторис: ₴ 187 200 000
Касові збори: ₴ 650 000 000
Рейтинг IMDB: 6,6 / 10
На анімаційний фільм “Мавка. Лісова пісня” глядачі чекали 8 років. Це найдовший вітчизняний кінематографічний довгобуд з відповідними завищеними очікуваннями і острахом за кінцевий результат. Зараз ми можемо нарешті видохнути і сказати, що результат порадував.
До того, як переходити до подробиць, треба сказати, що “Мавка” розрахована на молодшу дитячу аудиторію. Тобто, до неї немає сенсу застосовувати ті ж самі критерії, що й для більш дорослих фільмів та мультфільмів. “Мавка” залишить байдужими більшість дорослих, але не стане від цього гіршою. А я, як один з тих дорослих, кому фільм здався надто простим та наївним, розповім, що мені в “Мавці” сподобалось, а що ні, враховуючи ці обставини.
Більше всього вразила візуальна частина “Мавки”. Тут присутня по-справжньому якісна графіка, на яку приємно дивитися не тільки глядачам, а й самим творцям мультфільму. Принаймні, таке враження склалося після довгих панорамних показів вражаючих краєвидів. Двомірний стиль анімації для зображення подій минулого теж дуже сподобався, щось подібне зробили також в чудовому мультфільмі “Кіт у чоботях 2“. Багато фантазії вкладено в зображення прикольних лісових створінькалів, шкода тільки, що деякі з них з’являються на екрані лише в епізодах. Загалом, ліс зображений так привабливо, що просто хочеться там опинитися. І вся ця радість за сміховинний за західними мірками бюджет. Приємно знати, що в Україні можуть створювати якісний продукт світового рівня за значно менші гроші.
Від історії та персонажів, як я вже казав, багато очікувати не треба, але деякі моменти можна було пропрацювати краще. Відлякує невиразність багатьох проміжних сцен, що дають важливу для сюжету інформацію, але абсолютно не чіпляють. Можливо, це можна було б покращити відповідним звуковим супроводом, якого частенько бракувало. А фінальна битва взагалі виглядала не як битва, а як набір не пов’язаних між собою кумедних сценок.
Загалом, “Мавка” в багатьох елементах нагадує діснеївський фільм “Рапунцель. Заплутана історія”. Трійка головних персонажів легко впізнається: Мавка – Рапунцель, Лукаш – Флін, Килина – Мати Ґотел. При цьому Килина так само, як Мати Ґотел завдяки чарам підтримує штучну молодість і є основною причиною конфлікту. Якщо навіть відкинути зауваження що до більш простої історії та більш примітивного гумору, то проблем зі сценами в “Рапунцель” все ж не було. Якщо сцена в фільмі є, то ти нею насолоджуєшься, а не чекаєш поки вона скінчиться. Але, це загальнонаціональна хвороба українського кінематографу, і в “Мавці” представлено далеко не найгірший її варіант.
Україна в фільмі зображена стереотипно: мальовничі мазанки, вишиті сорочки та червоні шаровари – типова для радянської епохи шароварщина. Але цього разу це виправдано по-перше мультяшністю історії, бо повинно бути гарно і казково, та орієнтацією на закордонний ринок, який повинен був легко зрозуміти, що події відбуваються в Україні через велику кількість відомих традиційних для зображення української культури елементів.
Тепер трошки про гроші. Коли ще до виходу “Мавки” я бачив бюджет в майже 200 мільйонів гривень, то був впевнений, що він не відіб’ється. Такої суми неможливо зібрати в Україні в стані війни, а на західний прокат я не покладав особливих надій через вторинність в стосунку до діснеївської продукції українського фільму. В результаті я був приємно здивований зборами як там, так і тут. Понад 150 мільйонів гривень в українському прокаті зробило “Мавку” найкасовішою українською стрічкою часів незалежності, а більше 17 мільйонів доларів (приблизно 620 мільйонів гривень) в закордонному прокаті дозволили не тільки відбити витрачені на створення фільму кошту, але й непогано заробити. Щоправда, я не знаю, чи входять в публічний бюджет “Мавки” гроші на рекламу, якої було ой як багато. Але якщо навіть фільм просто самоокупився, то це вже дуже добре, і значить, що можна продовжувати розвивати цей напрямок.
“Мавка” – це однозначний успіх українського кінематографу. Цей мультфільм не соромно показати навіть закордонним друзям, у яких є маленькі діти. А дорослим українцям його варто подивитись, щоб переконатися в нашій спроможності робити якісне кіно і ще вимогливіше ставитися до вітчизняних кінопідробок.