Дата публікації: 2024-01-29 07:10
Рік: 2024
Режисер: Деніел Калуя, Кібве Таварес,
Актори: Джедая Баннерман, Кейн Робінсон, Хоуп Ікпоку-молодший, Ян Райт,
Тривалість: 1 год. 47 хв.
Кошторис: -
Касові збори: -
Рейтинг IMDB: 4,9 / 10
“Кухня” – соціально-психологічна драма, що розгортається в дистопійному майбутньому. Режисером, автором сценарію та продюсером став Деніел Калуя, а головні ролі зіграли маловідомі актори або новачки кіно. Прем’єра фільму відбулася 19 січня 2024 року на Нетфлікс.
Сюжет
В Лондоні 2044 року залишився один-єдиний комплекс соціального житла під назвою “Кухня”. Його мешканців намагаються викурити звідти різними способами – відключаючи воду, блокуючи доставку продуктів, оточуючи дронами та висилаючи наряди поліції для силового виселення. В цьому майбутньому навіть “Кухня” частково автоматизована, але для попередження про появу поліції її мешканці голосно грюкають у звичайні аналогові каструлі, як на звичайній кухні, через що комплекс і отримав свою назву.
Головний герой фільму Ізі живе в “Кухні”, ненавидить її убогість, протиставляє себе решті мешканців та мріє про переїзд до більш просунутої квартири в іншому районі. Для цього він заробляє гроші, працюючи у фірмі з утилізації померлих та перетворення їх на дерева. Ізі розповідає відвідувачам стандартну казочку про нове зелене життя після смерті їхніх близьких, в яку сам абсолютно не вірить.
Похорон однієї жінки раптово привернув увагу цинічного Ізі, що не залишилось непоміченим для 14-річного Бенджі, сина померлої, який залишився сам і тепер шукає відповіді на питання “як жити далі?”. Бенджі не знав свого батька, а поведінка Ізі здалася йому достатньо підозрілою, щоб вчепитися в нього, як у свою останню надію на щасливе майбутнє.
Та проблема в тому, що Ізі зараз не має грошей на просунуту квартиру для двох, а плітки про великий рейд, що поставить хрест на “Кухні” змушують його втікати звідти якомога скоріше. І тепер він має розв’язати непросту загадку – як не потрапити в лапи поліції, переїхати до нової квартири і одночасно подбати про Бенджі, який чи то є, чи то не є його сином.
Що в фільмі добре, а що не дуже
Якщо ви хоча б що-небудь чули про фільм “Кухня”, то це скоріше за все були слова “науково-фантастична драма”. Так про нього пишуть в пресі і так він окреслений на самому Нетфліксі, який цей фільм і показує зараз. Не знаю навіщо його так позиціюють, але до фантастики “Кухня” має таке ж відношення, як горрор “Воно” до комедії. Наявність клоуна та повітряних кульок не роблять з нього комедію, а наявність дронів та “розумного дзеркала” не роблять з “Кухні” фантастику. Це соціальний фільм, соціальна драма, в якій “фантастичні” елементи присутні в дуже обмеженій кількості і не мають жодного впливу на сюжет. Тому забудьте про фантастику і налаштовуйтесь на копання в складності людського життя та соціальній нерівності.
Драматизм переживань і складність вибору тут зображені дуже здорово, без буфонади та надмірних емоцій. Головний фокус зроблено на лаконічних діалогах, коли паузи, міміка, рухи та інші невербальні засоби мають значно більшу вагу, ніж власне слова. Через це події розвиваються дуже повільно, але фільму це не шкодить через класну гру акторів. Музикант Кано (Ізі), повне ім’я якого Кейн Робінсон, та новачок Джедая Баннерман (Бенджі) показують якісь захмарні висоти в драматичному акторстві. Я давно так сильно не співчував персонажам на екрані, навіть не до кінця розуміючи які саме мотиви ними керують. І це при тому, що Джедая Баннерман має лише 14 років!
Стосунки Ізі та Бенджі тягнуть на собі весь фільм, хоча на першому плані судячи з назви повинна була б бути сама “Кухня”. Ці стосунки не зрозумілі ані глядачам, ані самим персонажам. Вони тримають в постійному напруженні своєю загадковістю та непередбачуваністю. За їхнім розвитком цікаво спостерігати і вони чудово зіграні.
Цікавинкою фільму “Кухня” є харизматичний персонаж Лорд Кухні. Він сидить на самому верху, як цар і бог, але замість наказів посилає мешканцям “Кухні” проміні добра та гарну музику. Доречі, протягом усього фільму звучить непогана музика, що заповнює собою численні прогалини між діалогами. Цього Лорда Кухні зіграв колишній футболіст, легенда лондонського “Арсеналу” Ян Райт, який після закінчення футбольної кар’єри у 2000 році працює переважно на телебаченні та радіо. У фільмі його не дуже багато, але на не дуже насиченому подіями фоні коротенькі сцени з його персонажем миттєво привертають увагу і залишаються в пам’яті після перегляду.
Інша головна тема фільму – соціальна нерівність та несправедливе насилля з боку держави стосовно незахищених верств населення. Цей аспект був найважливішим для режисера Деніела Калуя, який виріс в аналогічному будинку в Східному Лондоні і планував зобразити справжнє життя мешканців соціального житла, яких несправедливо демонізують суспільна думка та мас-медія.
Деніелу Калуя насправді зміг показати, що “Кухня” не заслуговує на таке ставлення до себе, що її мешканці, переважно не білі мешканці Лондона, дбають і підтримують один одного та нічим не відрізняються від будь-яких інших людей. Дехто з них навіть вибрав життя в “Кухні” не через фінансові труднощі, а через відчуття спільноти, яку втрачають більш заможні мешканці просунутих квартир, одним з яких мріє стати Ізі. Зокрема, через своє нерозуміння цього моменту Ізі намагається знайти щастя, вибравшись з “Кухні”.
А от чого Калуя не зміг показати, точніше, не захотів, так це будь-який контекст, необхідний для розуміння ситуації. Режисер зробив припущення, що насилля з боку влад погане вже само собою і не потребує жодного пояснення. Типу, нам повинно бути байдуже не передісторію, на контекст, на вчинки (іноді злочинні) мешканців кухні. Головне, що влада вчиняє насилля, а отже є поганою і її треба засуджувати всіма можливими способами.
Можливо, для мешканця Східного Лондону це очевидно і насправді не вимагає пояснень. Схоже, більшості критиків теж все було дуже зрозуміло і тому “Кухня” має такий високий рейтинг серед критиків на Rotten Tomatoes. А от не знайомі з тонкощами життя Східного Лондону звичайні глядачі дуже красномовно проголосували проти такого підходу: 44% позитивних відгуків на Rotten Tomatoes та рейтинг 4.9 на IMDb. Я давно не бачив таких низьких рейтингів у новинок Нетфліксу, навіть у значно гірших в художньому плані. Мабуть, все-таки треба було враховувати те, що ти робиш фільм для масового глядача, а не артгаусне кіно, і не плювати з висоти свого генія на простих плебеїв, які самі винні, якщо не зрозуміли задуму великого режисера Деніела Калуя.
Чи варто його дивитись?
Фільм “Кухня” має сподобатись прихильникам соціальних драм, готовим взяти на себе відповідальність зрозуміти “що хотів сказати автор”, оскільки сам автор практично нічого не пояснює. Це ніяка не наукова фантастика, як би Нетфлікс не переконував в протилежному. “Кухня” фокусується навколо стосунків головних героїв, каталізатором яких стає соціальна нерівність Лондона 2044 року. Якщо ви любите фільми такого типу, то сміливо дивіться “Кухня”, а якщо ви повелись на неадекватну рекламу, то будете жорстоко розчаровані. Мені “Кухня” сподобалась через непогану режисуру і чудову гру головних акторів, але хотілося б більше конкретики і менше питань без відповідей.