Дата публікації: 2023-01-10 12:00
Рік: 2022
Режисер: Джеймс Кемерон,
Актори: Британ Далтон, Джеймі Флаттерс, Джек Чемпіон, Зої Салдана, Кейт Вінслет, Кліфф Кертіс, Сем Вортінгтон, Сіґурні Вівер, Стівен Ленг, Трініті Блісс,
Тривалість: 3 год. 12 хв.
Кошторис: $ 460 000 000
Касові збори: $ 1 901 000 000
Рейтинг IMDB: 7,9 / 10
Минуло 15 років після подій першого фільму. Джейк Саллі (Сем Вортінгтон) живе на Пандорі, як багатодітний батько та вождь клану Оматікайя. Разом з Нейтірі (Зої Салдана) вони виховують трьох власних дітей – сини Нетеям (Джеймі Флаттерс) та Ло’ак (Британ Далтон) і дочка Тук (Трініті Блісс), а також усиновлену дівчинку Кірі (Сіґурні Вівер) і людського хлопчика Спайдера (Джек Чемпіон). На’ві знову вимушені захищатися від людей, які не полишають спроб колонізувати Пандору, бо Земля, як не дивно, все ще гине. Роблять вони це як завжди брутально і наражаються на зрозумілий спротив місцевого населення.
Серед новоприбулих загарбників з’являються нетипові аватари на’ві, в яких імплантовані розум і спогади загиблих солдатів. В такий спосіб на Пандору повертається вбитий в першому фільмі полковник Майлз Кворич (Стівен Ленг). Він не має спогадів про останні години свого життя і не знає хто і як його вбив. Але він знає про зраду Джейка Саллі і з усіх сил намагається йому помститися. Джейк, розуміючи що через маніакальність Кворича наражає всіх навколо на небезпеку і намагаючись захистити родину, втікає в далекі краї до рифових на’ві. Але Кворич рано чи пізно знайде його і там, щоб знову влаштувати велику фінальну битву між добром і злом.
Окрім перемоги над Кворичем, герої вирішують безліч інших проблем. Джейк з Нейтірі думають тільки про дітей і намагаються виростити з них справжніх на’ві. І якщо старший син Нетеям повністю відповідає очікуванням батьків, то Ло’ак постійно втрапляє в якісь халепи, чим страшенно розчаровує солдафона Джейка. В результаті весь фільм він вимушений доводити своєму не дуже розумному батьку, що батьківську любов можна дарувати і не ідеальним дітям.
Головний антагоніст – полковник Кворич – крім намаганням знайти і вбити Джейка теж вимушений налагоджувати стосунки із сином. Тільки в цьому випадку ініціатива йде не від сина, а від батька, що і не дивно – репутація Кворича серед на’ві не дозволяє Спайдеру кинутися в обійми віднайденому батькові.
Родина Джейка опинившись в племені Меткаїна намагається стати своєю серед чужих. А це теж дуже непросто, незважаючи на прихильність вождя Тоноварі (Кліфф Кертіс). Якщо дружина вождя Ронал (Кейт Вінслет) їх, переважно, мовчки не любить, то діти поводяться, як діти: підступно і жорстоко. І справді, як ще поводитися з чужинцями, які на руках мають п’ять пальців, а не чотири, як всі порядні на’ві.
Сюжет на перший погляд простий і навіть банальний. Проблеми батьків-дітей підняті в ньому не є ані унікальними, ані складними для розуміння. І тем не менш в реальному житті таке зустрічається на кожному кроці – різні люди шукають себе і притираються до інших, навіть дуже близьких людей. Та саме завдяки цьому його можна інтуїтивно відчувати і співчувати героям. Не треба докладати великих зусиль, щоб розуміти почуття Джейка або Ло’ака. Ми живемо серед таких людей, ми самі такі люди. Тому, незважаючи на фантастичний антураж, це історія про нас – недосконалих людей. І це дає шанс фільму надовго залишитися в пам’яті глядача.
Парадоксально, революційні технології і відповідна картинка не додали надмірного пафосу в зображення подій. Трагедія для однієї людини не буде такою ж великою трагедією для іншої і зображені ці трагедії інтимно, навіть буденно. Часто глядач ніби залишається сам на сам з персонажем, якому боляче, відчуває його біль, як свій. Немає показного заламування рук, драматичних рухів камери і пафосної музики. В реальному житті погані речі з людьми, нажаль, відбуваються постійно, але, якщо ти не дуже відома особистість, ти залишишся з нею сам зі своїми близькими. Здається такого ж принципу дотримуються автори “Аватару: Шлях води”.
Деякі глядачі скаржаться на велику тривалість фільму. Якщо фільм не зайшов, то 3 години можуть перетворитись на пекельні страждання. Але насправді, за такої кількості персонажів і сюжетних ліній 3 години ще й не багато. Я легко можу уявити “Шлях води” як 10-годинний серіал, матеріалу у Кемерона, напевно, вистачило би. От тільки серіали не показують в кінотеатрах, а вдома не подивишся 3д на великому екрані. Тому 3 години фільму виглядають як компроміс між бажанням показати все, що було задумано, і потребою не відлякати глядача надмірно довгою тривалістю фільму.
У мене великі сумніви викликає мотивація Джейка. На початку фільму він очолює плем’я, бореться з людьми, а потім втікає просто посеред війни. Сучасні українці навряд чи зрозуміють, як це можливо і чому у нього не було іншого виходу. ОК, він багатодітний батько і це дає йому формальне право перетинати кордон разом з родиною, але це не схоже на поведінку лідера. Що ж це за вождь, для якого власна родина настільки переважує суспільні обов’язки, що він без вагань полишає плем’я битися з людьми і тікає? Нам пояснюють, що своєю присутністю він наражає на небезпеку всіх інших, оскільки полковник Кворич дуже хоче помститися Джейкові. Тільки от полковник не керує всією армією людей, а його загін цілком можна було поконати, нікуди не тікаючи. Отже для мене це залишається найбільш сумнівним сюжетним ходом.
Взагалі, ідея, що можна втекти від колонізаторів, викликає великі питання до сценаристів. Як кажуть, куди ти втечеш з підводного човна? Замість спробувати об’єднати численні племена, на’ві займаються ізоляціонізмом. Джейк просто втікає з родиною. Плем’я Меткаїна спочатку не хоче його приймати, вважаючи, що війна Оматікайя проти людей їх не стосується. З такою стратегією якщо не станеться дива, то з їхніми міжусобними чварами і принципом “кожен сам за себе”, рано чи пізно на’ві будуть повністю знищені.
Та схоже, подібні питання не дуже цікавлять авторів фільму. На Заході, взагалі, вважають, що ледь не основною темою фільму є турбота про екологію. В той час, як злі люди нищать природу Пандору на суші і на морі, на’ві живуть в злагоді з природою і ми повинні брати з них приклад. Це дуже правильні думки. Коли ти сидиш ситий в теплі під парасолькою НАТО, можна співчувати різноманітним тваринам і навколишньому середовищу в цілому. А коли твій власний народ винищується ордами божевільних росіян, то на перший план виходять думки про збройний спротив. Тому мене більше цікавило як мешканці Пандори збираються боротися проти загарбників. І поки що переконливої відповіді я не знайшов.
Оцінити гру акторів за комп’ютерними масками мені важко, тим більше когось виділити. Оглядачі відзначають пристрасть Нейтірі у виконанні Зої Салдани, мовляв вона класно і переконливо зіграла емоції Нейтірі. Вони насправді запам’ятовуються, але проблема в тому, що тут запам’ятовуються тільки найбільш яскраві емоції. Найкращі кіноактори відомі тим, як майстерно вони можуть зобразити гаму почуттів, не вдаючись до потужних засобів, використовуючи малопомітні рухи м’язів обличчя. Автори “Аватару” дуже старалися перенести це в комп’ютерний всесвіт, але у них не вийшло. Якщо на’ві не кричить, не плаче, не сміється, то дуже важко прочитати емоції на синьому обличчі з великими жовтими очима, і широченним котячим носом, що робить нерухомою велику частину обличчя. Це все одно, що оцінювати гру акторів в карнавальних масках. Єдиний, хто трохи вибивався із цього ряду, це персонаж Кірі – її зробили максимально схожою на Сіґурні Вівер і через це її міміка дуже схоже на людську, під товстим шаром синього макіяжу.
Окремої уваги заслуговує персонаж Кейт Вінслет, але не через гру – її емоції так само важко прочитати, як і у інших на’ві. Справа в іншому – вона весь час вагітна, при цьому встигає не тільки виконувати роль дружини вождя племені, але й битися на рівні з найкращими воїнами. Разючий контраст із типовим зображенням вагітних жінок в кіно – пасивних споглядачів подій, що проходять повз них. А от в реальному житті вагітні жінки переважно якраз ось такі Ронали – здійснюють невидимі буденні подвиги, і нікого не обходить, що всередині них дитина. Ходити можеш – то й не прикидайся, що тобі важко. І не порівнюй себе із втомленим чоловіком після важкого робочого дня, якого до життя повертає тільки перегляд футболу з пивом. Знаю, що не всі чоловіки такі, але ми здатні не помічати проблеми жінок, і дуже добре, що в такій алегоричній манері нам про них нагадали. Війну не обходить вагітна ти чи ні.
Натомість на відміну від більшості фільмів актори насправді грали довгі сцени під водою, затримуючи подих по кілька хвилин. Наприклад, в фільмі “Гаррі Поттер і кубок вогню” акторам між дублями давали подихати з кисневого балону. Тут все ж було наближене до реальності і знов відзначилася Кейт Вінслет. Під час зйомок вона затримала подих на 7 хвилин 14 секунд, чим побила попередній рекорд підводних зйомок, який належав Тому Крузу (“Місія нездійсненна: нація ізгоїв”, 2015 р.) і становив 6 хвилин.
Фільм знімали в 3д форматі, для чого була винайдена технологія зйомок захоплення руху під водою в 3д. Саме так його і треба дивитися, бо це дуже якісне три де. Без мерехтіння і непотрібної розмитості, все контрольовано. Розфокусованість з’являється тільки там, де вона була запланована для підкреслення глибини на крупних планах. А загальні плани часто показують чітке зображення на всьому екрані – це виглядає неймовірно чудово. Хочеться вірити, що всі майбутні 3д фільми теж підтягнуться до рівня “Аватару 2”.
Перенесення зйомок до води, ускладнило технічне рішення, але добре вплинуло на сприйняття образу в цілому. В воді яскравий світ Пандори виглядає більш натурально, ніж в лісі. На суші яскраві кольори не давали забути, що ми дивимося дуже гарний, але мультик. В воді подібні кольори можна побачити навіть на Землі. Для води блиски, відбиття, флуоресцентне сяйво є більш природними. Тому в водних сценах свідомість може настільки відключитися, що буде сприймати зображення за реальні сцени, так як би це було на Землі, так ніби дивишся науково-популярний фільм.
Взагалі, тема води для Джеймса Кемерона дуже важлива. Раніше він вже досліджував її в неймовірно популярних “Безодні” і “Титаніку”. Не дивно, що в другому “Аватарі” ми бачимо розвиток і кульмінацію водних фантазій Кемерона з відсиланнями до вищезгаданих фільмів. Грандіозний човен в фіналі фільму нагадує одночасно дослідницьку станцію з “Безодні” і сам “Титанік”, а спроби рятуватися з плавучого гіганта, що тоне, були до болю схожими на пригоди Джека і Роуз, яку 25 років тому зіграла сьогоднішня рекордсменка в підводних зйомках Кейт Вінслет. Підозрюю, що це було зроблено навмисно, щоб пов’язати в глядацькій свідомості фільм з “Титаніком” – одним з найвидатніших фільмів в історії кіно.
А от ідея додати людську істоту до племені на’ві, на мою думку, була ризикованою. Через це міг виникнути контраст між рухами на’ві, хоча і знятими з людини, але створеними на комп’ютері, і рухами справжньої людини, створеної іншими людинами. В першій частині люди не бігали по джунглях, не стрибали, не гарчали, і не вдавали із себе тубільців. Спайдер же намагається бути повноцінним на’ві і уникнути порівняння з синіми створіннями по-просту не вдасться. Якби комп’ютерні істоти трошки сильніше відрізнялися від Спайдера, їх штучність кидалась б в очі і могла б зруйнувати весь фільм. Можливо, комусь ця різниця його й зруйнувала. Мені здається вийшло пристойно, але ще не настільки, щоб мікс людей і на’ві не виглядав трохи штучним. Та схоже на успіх фільму це не вплинуло.
Джеймс Кемерон ще після грандіозного успіху першого “Аватару” анонсував цілих 4 фільми-продовження. Він і працював одночасно над усіма картинами, от тільки точно було відомо про зйомки лише двох перших картин. А в 2017-му році Кемерон підлив олії в огонь, сказавши, що якщо “Аватари” номер 2 і 3 не зароблять достатньо грошей, то фільмів номер 4 і 5 не буде. Пізніше з’явилися повідомлення, що останні два фільми все ж таки розробляються, але поки що неофіційно. На даний момент виглядає так, що ми побачимо всі п’ять “Аватарів”, оскільки за місяць прокату “Аватар: Шлях води” зібрав вже 1.7 мільярда доларів при кошторисі в менше, ніж 500 мільйонів. І це тільки один місяць. Для порівняння перший “Аватар” за перший місяць зібрав майже стільки ж, як і другий, а за 9 місяців прокату зібрав 2.7 мільярди. Якщо “Аватар: Шлях води” і не перевершить ці цифри, то напевно їх повторить.
“Аватар: Шлях води” треба обов’язково дивитися і робити це треба в 3д на великому екрані. Фільм дарує неймовірну картинку, передусім, підводного світу і звертається до простих цінностей, близьких кожній людині.
Сповіщення: Відгуки на фільм “Аватар 2: шлях води” - Олесь Думний